Справа № 2а -2313/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року м. Сімферополь
Київський районного суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі – Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
встановив:
Позивач 07.10.2010р. року звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік починаючи з 01.01.2010 року, стягнути несплачену суму пенсії з урахуванням заяви від 14.01.2010 року по день звернення до суду; провести перерахунок пенсії за стажем та віком за відпрацьований період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 гн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 14.01.2010р. подала до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим заяву про перерахунок пенсії згідно ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV. Так відповідачем протиправно було здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показнику заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, що встановлений на 2007р., замість показників за 2009рік. Дії відповідача не відповідають положенням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.20008 року №530. На підставі наведеного, позивач просить його позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 29.10.2010р. позовні вимоги в частині вимог що стосуються періоду часу до 07.04.2010р залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.
Позивач просила справу розглянути у її відсутність. Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, заперечень не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком, що сторонами не заперечується. Останній на підставі заяви від 14.01.2010 року здійснено відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок розміру пенсії з урахуванням розміру середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії відповідачем визнано та не оспорюється.
03.06.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст.40 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р. з застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн.
Листом № 227/Х від 14.06.2010 року відповідачем відмовлено позивачеві у перерахуванні пенсії з посиленням на те, що законодавчо не врегульовано питання щодо редакції статті 40 та 42 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та відповідно визначення показника заробітної плати (доходу), який повинен враховуватись. У 2010 році перерахунок проводиться відповідно до п. 3 статті 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну людину в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та які відповідно до Закону приймаються при нарахуванні пенсії за 2007 рік.
Правовідносини між сторонами регулюються ст. ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 1 січня 2004 року набрав чинності.
На підставі цих норм позивач має право на перерахунок пенсії з застосуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в Україні за 2009 рік, а саме у розмірі 1650,43 грн.
Висновок суду також ґрунтується на Рішенні Конституційного суду України від 22.05.2008 року, яким визнані неконституційними зміни до статей 40, 42, внесені Законом України від 28.12.2007 року.
Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь суми, суд виходить з того, що єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати підвищення до пенсії, являється територіальне управління Пенсійного фонду України. З огляду на те, що суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму, та виконуючи викладені вище повноваження, порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин, підлягають захисту та відновленню шляхом покладення відповідного обов’язку на відповідача провести перерахунок пенсії.
Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., то факт її завдання не підтверджений жодним доказом.
На підставі ст. ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст.11, 160-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя провести перерахунок розміру нарахованої ОСОБА_1 пенсії з квітня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передував року перерахунку пенсії - 1650,43 грн. за 2009 рік.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 (однієї) гривні 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: