Справа № 2-а-18505/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є учасником бойових дій і згідно законодавства має право на щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але відповідачем вказану допомогу за 2008-2010 роки йому виплачено у меншому розмірі. А тому позивач просив суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену грошову допомогу за 200-2010 роки в розмірі 7395 грн.
За ухвалою суду від 26.01.2011 року було залишено без розгляду позов в частині вимог за 2008-2009 роки в зв”язку з пропуском строку звернення до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача до суду не з’явився, але суду надано письмові заперечення відповідача на позов.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач користується пільгами, встановленими для учасників бойових дій, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 січня 1996 року.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні також встановлено, що виплата вказаної допомоги позивачу за 2010 рік проведена в розмірі 380 грн., кошти перераховані платіжним дорученням від 22.04.2010 року, що підтверджується довідкою управління соцзахисту, не заперечується позивачем.
Виплата зазначеної допомоги була проведена управлінням соцзахисту населення відповідно до постанови КМ України від 07.04.2010 року за № 299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, п 1 якої передбачено розмір вказаної допомоги для учасників бойових дій- 380 грн.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Як встановлено судом, розміри одноразової грошової допомоги до 5 травня, визначені на 2010 рік вищевказаною постановою КМ України, не відповідають розмірам цієї допомоги, передбаченим Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Положення цього Закону щодо розмірів вказаної допомоги є діючими, не зупинені на 2010 рік Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, не визначені Законом про державний бюджет і розміри грошової допомоги до 5 травня.
Згідно зі ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВР України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана ВР України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік підлягають застосуванню саме положення ст.12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а не постанови КМ України № 299, на яку вказано вище.
Таким чином, як вказано вище, питання щодо розмірів грошової допомоги до 5 травня на 2010 рік врегульовані тільки Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та постановою КМ України № 299 від 07.04.2010 року.
Але в разі колізії між нормативноправовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Як вказано вище, при визначенні розміру даної допомоги застосовується мінімальна пенсія за віком, як розрахункова величина.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання щорічної грошової допомоги в розмірах, передбачених Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Безпідставними суд також вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаної допомоги у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, а принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, означає, що якщо держава схвалила певну концепцію, то дії державних органів вважатимуться протиправними, якщо вони відступатимуть від такої політики.
Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо реалізації права громадян на соціальний захист, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.
За п.1 постанови КМ України від 18.02.2004 року № 177 “Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірах, установлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Отже, управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради є належним відповідачем по даній справі.
Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня позивачу виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Таким чином, позивач має право на одержання недоплаченої суми щорічної грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до розміру прожиткового мінімуму -706 грн. з врахуванням виплаченої суми 380 грн.
На підставі ст.4 Декрету КМ України “Про державне мито” позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
А тому керуючись ст. ст. 19, 22, 113 Конституції України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, постановою КМ України від 07.04.2009 року за № 299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” та “Про жертви нацистських переслідувань”, ст.ст. 6,9,17, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Зобов’язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради /м.Біла Церква, вул.Я.Мудрого,2, / провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2010 рік в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого в Законі України « Про Державний бюджет України на 2010 рік», що становить 706 грн. на момент виплати допомоги, за вирахуванням виплаченої суми в розмірі 380 грн.
Від сплати держмита /судового збору/ позивача звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Дмитренко А.М.