Справа № 2-а-11506 2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дмитренко А.М. розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві про зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 05.11.2010 року звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що згідно ст.39 та ст.50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення як непрацюючий пенсіонер в розмірі мінімальної заробітної плати та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої згідно Закону становить 75 % від мінімальної пенсії за віком. Але відповідач відмовився провести їй перерахунок доплати до пенсії і додаткової пенсії, а тому позивач просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку доплати до її пенсії та додаткової пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 року та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.11.2009 року щомісячно.
За ухвалою судді від 08.11.2010 року було залишено без розгляду позов в частині вимог з 01.11.2009 року по 04.05.2010 року включно в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Оглянувши матеріали справи, вважаю, що позов є обґрунтованим з наступних підстав.
Так, позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи від захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, що стверджується копією посвідчення, копією довідки МСЕК.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер і одержує пенсію по втраті годувальника відповідно до ст..54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3.4 встановлюються у вигляді: а/ державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст.50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам другої групи -у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Ця додаткова пенсія відповідно до положень ст.53 цього Закону виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно зі ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВР України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана ВР України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення ст.50 Закону, а не постанови КМ України.
Так, в разі колізії між нормативноправовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Отже, виходячи з положень ст.50 Закону під час визначення розміру додаткової пенсії позивача за основу при її розрахунку береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч.3 ст.67 вказаного вище Закону в новій редакції у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, оскільки розмір додаткової пенсії позивача необхідно розраховувати з мінімального розміру пенсії за віком, який залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, про що вказано вище в постанові, то підставою для перерахунку пенсії позивача є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок повинен здійснюватися з дня встановлення цього мінімуму.
Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року-695 грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня-723 грн., з 1 грудня -734 грн.
Такі ж розміри встановлені ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Згідно з п.28 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено на 2008 рік зміни до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: особам, віднесеним до категорії 4, розмір додаткової пенсії становить -5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. п.28 розділу 2 цього Закону.
Отже, після визнання цих змін неконституційними виплату додаткової пенсії позивачу необхідно здійснювати в розмірі, передбаченому ст.50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.
А тому дії відповідача щодо встановлення та виплати додаткової пенсії позивачу в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є неправомірними.
Позивач також просила суд зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована і постійно проживає в м.Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /в редакції до 01.01.2008 року/ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Отже, непрацюючі пенсіонери відповідно до Закону мали право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Вказана доплата до пенсії позивача проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного вище Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було внесено наступні зміни, а саме: частину першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених КМ України, у зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою.
Тобто, відповідно до цих змін виплата доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам за проживання на території радіоактивного забруднення з 01.01.2008 року не передбачена, а працюючі громадяни одержують таку доплату за місцем роботи у розмірах, передбачених постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційними деякі положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. і п.28 розділу 2 Закону, відповідно до якого були внесені зміни до ст.39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто, після цього стаття 39 діє в старій редакції, яка була чинною до вказаних змін.
На 2009-2010 роки дія норм ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не зупинялася, жодні зміни до вказаної статті Законами про державний бюджет на відповідний рік не вносилися.
Ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» визначено такі розміри мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2010 року-869 грн., з 1 квітня -884 грн., з 1 липня-888 грн., з 1 жовтня-907 грн., з 1 грудня-922 грн.
Отже, з врахуванням всього наведеного вище, виходячи з пріоритетності Законів над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ст.39 вказаного Закону, а не постанови КМ України, тобто, позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно.
А тому є неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку вказаної доплати до пенсії позивача в розмірі мінімальної заробітної плати.
Принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, означає, що якщо держава схвалила певну концепцію, то дії державних органів вважатимуться протиправними, якщо вони відступатимуть від такої політики.
Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо реалізації права громадян на соціальний захист, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Керуючись ст.ст.19, 113 Конституції України, ст. ст..39, 49,51, 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 6,9,17, 99, 183-2, 256 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві щодо відмови у проведенні перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1 відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 5 травня 2010 року.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві щодо відмови у проведенні перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 5 травня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановивши її в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно починаючи з 5 травня 2010 року з врахуванням виплачених сум додаткової пенсії.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок та виплачувати доплату до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановлену ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі мінімальної заробітної плати, визначеної в Законах про державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно починаючи з 5 травня 2010 року з врахуванням виплачених сум.
Від сплати судового збору позивача звільнити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Дмитренко А.М.