Судове рішення #13255886

  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-5/2011 р.                     Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.

                                                                                    Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2011 р.                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Осоцького І.І.,

суддів:                 Давискиби Н.Ф.,

                            Мануйлова Ю.С.

при секретарі      Бурими В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою

Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного Управління Держкомзему у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 06 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

В позові зазначав, що 01 червня 2005 року ОСОБА_4 на підставі розписки взяв у нього в борг 50000,00 грн. в строк до 01 червня 2006 року, оскільки у добровільному порядку суму боргу відповідач не повернув, просив суд стягнути з ОСОБА_4 суму боргу за договором позики в сумі 50000,00 грн.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 06 березня 2007 року затверджено мирову угоду, укладену між сторонами за якою: право власності на право на земельні частки (пай), які належать на праві власності ОСОБА_4 на підставі:

-          сертифікату на право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових га КСП „Дніпрові хвилі" серія РН № 193215;

-          сертифікату на право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових га КСП „Дніпрові хвилі" серія РН № 193212;

-          сертифікату на право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових га КСП „Дніпрові хвилі" серія РН № 193232;

-          сертифікату на право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових га КСП „Дніпрові хвилі" серія ЗН № 036003;

-          сертифікату на право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових га КСП „Дніпрові хвилі" серія ЗН № 036011;

-          сертифікату на право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових га КСП „Дніпрові хвилі" серія ЗН № 193216 переходить до ОСОБА_3, а ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики на суму 50000,00 грн. та закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Прокурор Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного Управління Держкомзему у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та норм матеріального права в сфері земельних відносин, просить ухвалу суду скасувати та відмовити у визнанні мирової угоди.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи у попередньому судовому засідання 06 березня 2007 року ухвалу про затвердження мирової угоди, суд зазначив, що вказана угода вчинена в інтересах кожної із сторін, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. З посиланням на ст. 175, п.4 ч.І ст. 205 ЦПК України, суд затвердив мирову угоду та закрив провадження у справі.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Отже предметом спору за вказаним договором позики являлися грошові кошти.

Згідно положень ч.ч.1,5 ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав і обов'язків сторін і предмету спору.

Закриваючи провадження у справ, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Проте, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнання мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Затверджуючи мирову угоду про фактичне відчуження земельних ділянок в рахунок виконання грошових зобов'язань за договором позики, суд не звернув уваги на те, що вказані земельні ділянки предметом спору про стягнення позичених грошових коштів не були, а така процесуальна дія, як затвердження мирової угоди, статтею 175 ЦПК України взагалі не передбачена.

На вказані вимоги закону суд належної уваги не звернув. Постановляючи ухвалу, не врахував, що звернення стягнення на земельну ділянку за ухвалою суду, яка є передбаченою ст. 208 ЦПК України формою судового рішення, в разі невиконання боржником зобов'язань за договором позики з одночасним припиненням на неї прав власності боржника і визнання права власності за кредитором суперечить вимогам ст. 139 ЗК України, а тому є неприпустимим.

Згідно ст. 139 ЗК України, що регулює відчуження земельних ділянко за рішенням суду звернення  стягнення на земельну ділянку, що  перебуває у  власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону.

Крім того, відповідно до положень п.15 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України, до набрання чинності законами України про державний кадастр та ринок землі відчуження земельних ділянок (крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону (без доплат) і вилучення (викуп) для суспільних потреб), які перебувають у власності громадян для ведення сільськогосподарського виробництва, здійснюватися не може.

Висновок суду про відповідність умов укладеної сторонами мирової угоди вимогам ч.5 ст.175 ЦПК України законним та обґрунтованим визнати не можна.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.   

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач ОСОБА_3 При новому розгляді справи, суду першої інстанції, за правилами ст. 37 ЦПК України необхідно вирішити питання про залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції  з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, п.3 ч. 1 ст.312,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного Управління Держкомзему у  Запорізькій області задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 06 березня 2007 року у цій справі скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація