Справа № 2-22334 2010 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до ОСОБА_3, 3-я особа: виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, про вирішення спору щодо управління майном неповнолітньої особи,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона з 1992 року по 2001 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, вона та син є співвласниками квартири АДРЕСА_1 Ѕ частині кожний, крім того, вона має на праві власності будинок по АДРЕСА_2 Сквирського району, де вона проживає з сином та другим чоловіком, вона мала намір продати квартиру в м.Білій Церкві, оскільки її тяжко утримувати, та хотіла покращити за ці кошти умови проживання в будинку, але відповідач умисно не надає згоди на відчуження частини квартири, що належить синові, крім того, не надає згоди на укладення договору дарування частини вказаного будинку на ім’я сина, а тому позивач просила суд дозволити їй здійснити правочин щодо продажу належної неповнолітньому синові Ѕ частини вказаної вище квартири без згоди та присутності відповідача, дозволити їй здійснити правочин щодо оформлення договору дарування на ім’я сина Ѕ частини належного їй будинку в с.Мала Михайлівка без згоди та присутності відповідача.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила суд надати дозвіл її неповнолітньому синові ОСОБА_2 на відчуження належної йому Ѕ частини квартири без згоди його батька та надати дозвіл синові на набуття у власність на підставі договору дарування Ѕ частини вказаного вище будинку без згоди батька.
Відповідач до суду не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без участі відповідача до суду не надходило, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе на підставі ст..ст.224-226 ЦПК України провести заочний розгляд даної справи.
Представник 3-ї особи до суду також не з’явився, про час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, вислухавши думку неповнолітнього ОСОБА_2, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем до 16.05.2001 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копіями свідоцтв про розірвання шлюбу та про народження дитини.
В судовому засіданні також встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2007 року позивачка та її син ОСОБА_2 набули права власності в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1 в м.Білій Церкві, що стверджується копією вказаного договору купівлі-продажу, який посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Магдич Т.І., зареєстровано в реєстрі за № 1-2199.
Відповідно до копії витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно Білоцерківського МБТІ від 23.05.2007 року за позивачкою та її сином зареєстровано право власності на вказану вище квартиру-по Ѕ частині за кожним.
З матеріалів справи також вбачається, що 03.04.2009 року на підставі договору купівлі-продажу позивачка придбала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 Сквирського району, що слідує з копії договору купівлі-продажу , який посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 1054.
Згідно копії витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно Білоцерківського МБТІ від 30.04.2009 року за позивачкою зареєстровано право приватної власності на даний будинок.
Судом встановлено, що позивачка з сином та другим чоловіком проживає постійно в придбаному нею будинку в с.Мала Михайлівка, вона мала намір відчужити належну їм з сином квартиру в м.Білій Церкві, цього бажає і син, але його батько-відповідач по справі, умисно не надає згоди на відчуження неповнолітнім сином Ѕ частини цієї квартири.
В судовому засіданні було вислухано думку неповнолітнього ОСОБА_2, який підтвердив свій намір на відчуження Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в м.Білій Церкві, вказав, що це відповідає його волі та інтересам, він сам особисто просив батька надати йому на це згоду, але батько відмовився.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).
Згідно ч.2 цієї статті, неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
А згідно зі ст.17 цього Закону, батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
За ст..177 СК України батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло.
Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
В п.40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03.03.2004 року за № 20/5, зареєстрованого в Мінюсті України 03.04.2004 року за № 283/8882 /зі змінами/ вказано, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна має бути згода обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 08.06.2010 року за № 231 було надано згоду неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження на продаж Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в м.Білій Церкві за умови одночасного придбання на його ім’я Ѕ частини будинку по АДРЕСА_2 Сквирського району.
Обов’язки щодо забезпечення житлових прав неповнолітнього покладено на батьків та зобов’язано батьків у встановлені законодавством терміни надати органу опіки та піклування копії правовстановлюючих документів на придбане житло.
Наведене стверджується випискою з рішення Білоцерківського міськвиконкому.
Отже, проаналізувавши все наведене вище, суд приходить до висновку, що на вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 правочину щодо відчуження належної йому 1/2 частини вказаної вище в рішенні квартири необхідна згода його батьків, дозвіл Білоцерківським міськвиконкомом, який в даному випадку діяв як орган опіки та піклування, на вчинення такого правочину надано.
Неповнолітній ОСОБА_2 має намір відчужити Ѕ частину квартири разом з матір’ю, якій належить також Ѕ частина даної квартири і яка надає свою згоду на вчинення ним правочину щодо відчуження нерухомого майна, одночасно гарантує збереження прав сина на житло, оскільки хоче подарувати на його ім’я Ѕ частину будинку в с.Мала Михайлівка, який належить їй на праві власності, про що вказано вище в рішенні.
Оскільки згідно діючого законодавства спори між батьками щодо управління майном дитини можуть вирішуватися в судовому порядку, то суд вважає за можливе позов задовольнити та надати неповнолітньому ОСОБА_2 дозвіл на відчуження Ѕ частини квартири та дозвіл на набуття у власність Ѕ частини будинку без згоди його батька –відповідача по справі.
Суд виходить з того, що це не призведе до порушення прав неповнолітнього, крім того, відповідач для того, щоб обгрунтувати свою відмову щодо надання згоди на відчуження сином належного тому нерухомого майна, до суду не з’явився, жодних заперечень на позовну заяву не надав.
А тому відмову відповідача щодо надання згоди на відчуження його сином ОСОБА_2 Ѕ частини квартири в м.Білій Церкві суд вважає необгрунтованою.
Крім того, оскільки неповнолітня особа вчиняє правочини щодо нерухомого майна зі згоди батьків, то суд також вважає за необхідне надати дозвіл ОСОБА_2 на набуття у власність на підставі договору дарування Ѕ частини будинку в с.Мала Михайлівка.
Керуючись ст.32 ЦК України, ст.177 СК України, ст.ст.11,17 Закону України «Про охорону дитинства», п.40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03.03.2004 року за № 20/5, зареєстрованого в Мінюсті України 03.04.2004 року за № 283/8882 /зі змінами/, ст.ст.10,60, 81,88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Надати дозвіл неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на відчуження належної йому на праві власності Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в м.Білій Церкві без згоди його батька ОСОБА_3.
Надати дозвіл неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на набуття у власність на підставі договору дарування Ѕ частини будинку АДРЕСА_2 Сквирського району Київської області без згоди його батька ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Суддя Дмитренко А.М.