Справа № 22ц-601/2011р. Головуючий в 1 інстанції: Шубочкіна Т.В.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
25 січня 2011 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів - Гаврилюка В.К., Околот Г.М.
при секретарі – Баюрчак Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19.10.2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Луганської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки ,
встановила:
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та просив:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк” загальну суму боргу, що складається з: 98958,20 грн.- заборгованість за кредитом (строкова заборгованість); 5131,64 грн.- заборгованість за кредитом (просрочена заборгованість); 4461,59 грн.- просрочена заборгованість за відсотками; 893,86 грн.- пеня;
- стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк” штраф у розмірі 8700 грн.
- в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № Ф-230 від 02.08.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру, розташовану за адресою: Луганська область, м.Лутугине, пр.Миру, 3/2;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 19.10.2010 року за позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Луганської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача 109445 грн. 29 коп., з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь позивача 8700 грн., з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь позивача на відшкодування судових витрат 1301 грн. 45 коп.
У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
Частково не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає його в цій частині незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки; про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; позбавлення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням.
Рішення суду першої інстанції відповідачами в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу позивача такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
При апеляційному розгляді справи судова колегія приймає до уваги положення ч.1 ст.303 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції .
Так, як убачається із позовної заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Луганської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, позивачем не заявлялись позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позбавлення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням (а.с.1-4).
При таких обставинах, з огляду на положення ч.1 ст.303 ЦПК України, вимоги апелянта в частині задоволення позовних вимог про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; позбавлення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням безпідставні та необгрунтовані.
Також, відповідно до п.6.2 Договору іпотеки від 02.08.2007 року, у випадку порушення іпотекодержавцями (позичальником) обов’язків за цим та/або кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодержавцям (та позичальнику) письмове повідомлення про порушення обов’язків за цим та/або кредитним договором, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги (а.с.25-звор.). Таке ж положення міститься і у ч.1 ст.35 Закону України „Про іпотеку”.
Але при цьому, як убачається із вимоги про повернення кредиту, направлену ПАТ АБ „Укргазбанк” 22 лютого 2010 року на адресу позичальника - ОСОБА_1, останньому був встановлений строк виконання порушеного зобов’язання – до 04 березня 2010 року. Тобто, в порушення вимог п.6.2 Договору іпотеки від 02.08.2007 року та ч.1 ст.35 Закону України „Про іпотеку”, такий строк був значно меншим, ніж передбачений угодою та Законом тридцятиденний строк. Крім того зазначена письмова вимога Банку всупечеч зазначеним пункту Договору іпотеки та нормі Закону не містить чіткого попередження ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на предмет застави саме у разі невиконання цієї вимоги у встановлений строк.
Також, заявляючи позовну вимогу про звернення в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № Ф-230 від 02.08.2007 року стягнення на предмет іпотеки – квартиру, розташовану за адресою: Луганська область, м.Лутугине, пр.Миру, 3/2, позивач приймав до уваги початкову вартість житла, яка зазначена у договорі. Але ж у Договорі іпотеки предметок іпотеки зазначена трикімнатна квартира загальною площею 68,7 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м , яка знаходиться у м.Лутугине Луганської області , пр.Миру, 3/2. Але ж, як убачається із технічної документації Лутугинського РКП „БТІ”, загальна площа вказаної квартири становить 96,8 кв.м, а житлова – 76 кв.м. (а.с.117-звор.). Оскільки окремо житлові приміщення саме загальною площею 68,7 кв.м і житловою площею 44,5 кв.м за вказаною адресою не визначені, то, на думку судової колегії, вищевказані обставини є підставою того, щоб не погоджуватись з оцінкою предмета іпотеки,
зазначеною у Договорі іпотеки.
Крім того, судова колегія приймає до уваги, що пунктом 5.1 Кредитного договору № Ф-230 від 02.08.2007 року передбачена можливість дострокового повернення Позичальником заборгованості по кредиту при розірванні Кредитного договору. Але ж позивачем позовні вимоги про розірвання Кредитного договору не заявлялись.
При таких обставинах суд першої інстанції, на думку судової колегії, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № Ф-230 від 02.08.2007 року на предмет іпотеки.
При цьому колегія суддів зауважує, що ч.3 ст.33 Закону України „Про іпотеку” передбачає (за відповідних умов) можливість звернення стягнення на предмет іпотеки не тільки на підставі рішення суду, а і виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19.10.2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Луганської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки відхилити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 19.10.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: