Справа № 1-21

2007р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 січня 2007 року Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого     - судді Драчук М.П.

при секретарі    -               Степанишиної О.Л.,

з участю прокурора     -               Афійчука Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Заріччя Ружинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має одну неповнолітню дитину, працюючого бригадиром СВАТ „Житомиррибгосп", військовозобов'язаного, не судимого,

по ст.ст. 135 ч.1,286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та завідомо залишив без допомоги особу, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він був зобов'язаний та мав змогу надати їй допомогу, сам поставив його в небезпечний для життя стан.

10.07.2004 року близько 1 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ГАЗ-2705 державний НОМЕР_1, який йому належить на праві власності, та рухаючись по вул.Леніна в напрямку центру смт.Ружин Житомирської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався по проїзній частині в попутньому напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, чисельних переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів під оболонки головного мозку, забою головного мозку в лівій потиличній ділянці голови, чисельних переломів ребер лівої половини грудної клітини, лівобічного гемопневматораксу, закритої травми черевної порожнини, травматичного розриву селезінки, забою лівої нирки, крововиливів у м'язи лівої половини спини, саднин та крововиливів голови, тулуба, кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю.

В наведених умовах дорожнього руху водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1.3, 1.4,1.5, 2.3 (б), 2.9(a) 2.10, 12.3 Правил дорожнього руху України, своїми необережними діями створив небезпеку для руху, що загрожувала життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальних збитків, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив негайних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди порушив вимоги п.9.10 (а) ПДР України, не зупинив негайно транспортний засіб, не виставив знак аварійної зупинки,

перемістив автомобіль, не вжив всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до присутніх, щоб відправити потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду органи міліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об'їзду місця пригоди і з місця пригоди зник, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_1, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів по самозбереженню, внаслідок безпорадного стану, коли він сам залишив потерпілого без допомоги, був зобов'язаний та мав змогу надати потерпілому допомогу, сам поставив його в небезпечний для життя стан, чим спричинив смерть потерпілого.

Порушення вимог п.п.1.3, 1.4,1.5,2.3 (б), 2.9 (а), 2.10, 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 10.07.2004 року близько 1 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ГАЗ-2705, який йому належить, рухаючись по вул.Леніна в напрямку центру смт.Ружин, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався по проїзній частині. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.

Крім показів підсудного його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди доводиться зібраними по справі і дослідженими судом доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 10.07.2004 року йому повідомили, що сталась дорожньо-транспортна пригода, при якій його син ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, від яких помер. Він до підсудного притензій не має так як матеріальні та моральні збитки, заподіяні злочином йому відшкодовані.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, в зв'язку з відсутністю спору по фактичних обставинах справи, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відповідно до ст. 299 КПК України, обмежившись показами підсудного, потерпілого та доказами, які містяться в матеріалах справи.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.07.2004 року (а.с.3-5), який засвідчує, що пригода сталась в смт. Ружин по вул.Леніна поблизу мосту. При огляді місця пригоди було зафіксовано та вилучено осип скла, уламки пластмасових деталей автомобіля та кросівок ОСОБА_1

Оглядом місця події складу, який розташований на території рибгоспу в с.Карабчиїв Ружинського району Житомирської області, згідно протоколу від 10.07.2004 року, при якому виявлено та вилучено автомобіль ГАЗ 27-05 державний НОМЕР_1 (а.с.6-8).

Згідно акту судово-токсикологічного дослідження № 1786 від 14.07.2004 року ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (а.с.71).

Висновком судово-медичної експертизи № 203 від 20.07.2004 року, в якому вказано, що смерть ОСОБА_1 настала внаслідок травматичного шоку на фоні важкої комбінованої травми із залученням декількох ділянок тіла (а.с.60-62).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 195 від 18.07.2005 року, в якому вказано, що врятувати життя потерпілому ОСОБА_1 при наданні невідкладної медичної допомоги малоймовірно. Під час контакту з травмуючими частинами автомобіля ОСОБА_1 знаходився у вертикальному положенні і був обернутий до автомобіля задньою лівою частиною тулуба (а.с. 125-128).

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 353 від 18 серпня 2004 року, гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля ГАЗ-2705 НОМЕР_1 автомобіля носять аварійний характер і утворились в процесі ДТП. Під час дослідження технічного стану автомобіля ГАЗ-2705 НОМЕР_1 не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, які

впливають на безпеку дорожнього руху і могли стати причиною виникнення аварійної обстановки та даної дорожньо-транспортної пригоди. Також не виявлено будь-яких технічних несправностей, які водій не зміг би виявити під час руху, або при проведенні своєчасного технічного обслуговування (а.с.64-67).

Висновком судово-автотехнічної експертизи № 769/264 від 27 травня 2006 року з якої слідує, що водій автомобіля ГАЗ-2705 НОМЕР_1 при увімкненому дальньому світлі фар завжди мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1, як шляхом своєчасного гальмування так і шляхом об'їзду. Невідповідність дій водія вимогам п.п.1.3,1.4, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10, 12.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП (а.с.206-209).

Протоколом огляду та постановою про приєднання до справи речових доказів вилучених під час проведення огляду місця пригоди в смт.Ружин та с.Карабчиїв Ружинського району, а саме: деформованого корпуса зовнішнього дзеркала заднього огляду та кріплення даного дзеркала, уламків скла зовнішнього дзеркала заднього виду, уламків скла переднього правого повороту та корпусу правого переднього повороту, уламків скла передньої правої фари, уламків пластмасових частин переднього бампера, автомобільну антену (а.с. 147-159).

Протоколом огляду та постановою про приєднання до справи речових доказів - одягу та взуття потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 172-174).

В ході судового слідства прокурором було змінено державне обвинувачення та дії ОСОБА_1 перекваліфіковано із ч.3 ст.135 КК України на ч.1 ст.135 КК України так як із висновку додаткової судово-медичної експертизи № 195 від 18.07.2005 року вбачається, що при наданні невідкладної медичної допомоги ОСОБА_1 запобігти смертельному наслідку потерпілого малоймовірно у зв'язку із ушкодженням життєво-важливих органів.

Дії ОСОБА_1, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він був зобов'язаний та мав змогу надати їй допомогу, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, кваліфіковані за ст. 135 ч.1 КК України.

Дії ОСОБА_1, які виразились у порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України.

Визначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставини, які б пом'якшували покарання ОСОБА_1 суд вважає щире розкаяння у вчиненні злочинів та добровільне відшкодування завданого збитку.

При призначенні покарання суд враховує те, що потерпілий ОСОБА_2 до ОСОБА_1 притензій не має, щодо застосування до підсудного Закону України „Про амністію" не заперечує, те, що ОСОБА_1 просить звільнити його від кримінальної відповідальності, застосувавши Закон України „Про амністію", також те, що підсудний по місцю проживання і роботи характеризується з позитивної сторони, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 10.06.1989 року вбачається, що ОСОБА_1 має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, підсудний не заперечує щодо застосування до нього Закону України „Про амністію", потерпілий також не заперечує щодо застосування до підсудного Закону України „Про амністію", тому, відповідно до ст.1 п.(б) Закону України „Про амністію" ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання.

Цивільний позов по справі на досудовому слідстві був заявлений на 50000 грн., проте в судовому засіданні потерпілий подав заяву про те, що матеріальні та моральні збитки, заподіяні злочином ОСОБА_1 йому відшкодував, він до підсудного притензій не має.

Речові докази - деформований корпус зовнішнього дзеркала заднього огляду та кріплення даного дзеркала, уламки скла зовнішнього дзеркала заднього виду, уламки скла переднього правого повороту та корпус правого переднього повороту, уламки скла передньої правої фари, уламки пластмасових частин переднього бампера, автомобільна антена, одяг та взуття потерпілого ОСОБА_1, які находяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВР ДТП при УМВС України в Житомирській області підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 1 п.б Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України і обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 135 ч.1 КК України і обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно з вимогами ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок протягом іспитового строку повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. 1 п.б Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року звільнити ОСОБА_1 від покарання.

Речові докази: деформований корпус зовнішнього дзеркала заднього огляду та кріплення даного дзеркала, уламки скла зовнішнього дзеркала заднього виду, уламки скла переднього правого повороту та корпус правого переднього повороту, уламки скла передньої правої фари, уламки пластмасових частин переднього бампера, автомобільна антена, одяг та взуття потерпілого ОСОБА_1, які находяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВР ДТП при УМВС України в Житомирській області - знищити.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудному ОСОБА_1 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.