Справа № 2-а-12513 2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дмитренко А.М. розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 15.11.2010 року звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно цього Закону йому повинна виплачуватися з 1 січня 2006 року соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в порушення вимог діючого законодавства відповідачем ця допомога не виплачувалася. А тому позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку соціальної допомоги до пенсії як дитині війни, зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни згідно вимог Закону з 01.11.2009 року.
За ухвалою судді від 17.11.2010 року було залишено без розгляду позов в частині вимог за період з 01.11.2009 року по 14.05.2010 року включно в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Оглянувши матеріали даної справи, вважаю, що позов є обґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Білій Церкві, одержує пенсію за віком і з 01.01.2008 року йому призначено підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 47 грн. відповідно до внесених змін до ст.6 вказаного вище Закону згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що слідує з письмових заперечень відповідача в матеріалах справи .
Виплата підвищення як дитині війни до пенсії позивача за період з 01.01.2006 року /з моменту введення в дію Закону “Про соціальний захист дітей війни”/ до 31.12.2007 року не проводилася, оскільки, як зазначає відповідач в запереченнях, був відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 вищезазначеного Закону.
А ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. і п.12 ст.71, яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ст.111, за якою підвищення до пенсії дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції і передбачено виплату з 01.01.2008 року вказаного вище підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп вказані вище положення визнані неконституційними.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Закони України про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки і «Про соціальний захист дітей війни » є актами єдиного органу законодавчої влади-Верховної Ради України, тобто, атами однакової юридичної сили, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних законів над іншими , в тому числі і в залежності від предмета правового регулювання. Відсутні також закони, які б регулювали питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Але загальновизнаним є те, що серед двох однопредметних актів застосуванню підлягає той, який діє у часі пізніше, якщо інше не передбачено самим цим актом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні спору посилання відповідача в своїх запереченнях на позов на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Але виплата підвищення як дитині війни проводиться до пенсії позивача саме органами ПФУ починаючи з 01.01.2008 року, хоча в Законі «Про соціальний захист дітей війни» не вказано на те, який саме орган повинен проводити виплату підвищення до пенсії цим категоріям пенсіонерів, не вказано на це і в Законі «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким було визначено, як зазначає відповідач в своїх запереченнях, механізм реалізації положень ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Пенсійний Фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний Фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі ст.15 Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. А відповідно до Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, перерахунку пенсій приймаються територіальними органами ПФУ за місцем проживання пенсіонера.
А тому безпідставними є також твердження відповідача з приводу того, що відсутні підстави для проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії дітям війни органами ПФУ.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком є неправомірною.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року-695 грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня-723 грн., з 1 грудня -734 грн.
Такі ж розміри передбачено і ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
А тому розмір підвищення до пенсії позивача, яке виплачується відповідачем з 01.01.2008 року-47 грн., не відповідає вимогам ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни”, тобто, є меншим за 30% від мінімальної пенсії за віком.
А тому обґрунтованими є вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, встановлене для дітей війни, в розмірі 30% від затвердженого Законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, означає, що якщо держава схвалила певну концепцію, то дії державних органів вважатимуться протиправними, якщо вони відступатимуть від такої політики.
Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо реалізації права громадян на соціальний захист, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Керуючись ст.ст.19, 113 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 6,9,17, 99, 183-2, 256 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві щодо відмови у проведенні перерахунку підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 15 травня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві провести перерахунок та виплачувати підвищення до пенсії ОСОБА_1, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків від визначеного ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розміру мінімальної пенсії за віком /розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого в Законах про державний бюджет на відповідний рік / починаючи з 15 травня 2010 року щомісячно з врахуванням виплачених сум.
Від сплати судового збору позивача звільнити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Дмитренко А.М.