ВИРОК

іменем    України

16 березня 2007 року                                                                                                 справа №1-144

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючої - Янчук Н.П.,

при секретарі - Левченко Т.В.,

за участю прокурора - Мозгового В.В.,

захисника - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; народженої в республіці Литва; громадянки України; з середньою-спеціальною освітою; непрацюючої;

неодруженої;    проживаючої:   АДРЕСА_1;   не судимої,

за ч.3 ст.186, ст.304 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; народженої в с.Станишівка Житомирського району; громадянки України; з середньою освітою; навчається: ліцей №19 М.Житомир; непрацюючої; неодруженої; проживаючої: АДРЕСА_2; не судимої,

за ч.3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2006 року близько 18 години ОСОБА_2 разом з неповнолітньою ОСОБА_1 08.09.1988р.н. знаходились в с.Станишівка Житомирського району. Достовірно знаючи, що ОСОБА_1 неповнолітня, ОСОБА_2 запропонувала їй відкрито викрасти чуже майно по місцю проживання раніше знайомої ОСОБА_5, на що ОСОБА_1 погодилась. Таким чином, ОСОБА_6 шляхом порушення у ОСОБА_1 бажання та прагнення брати участь у скоєнні злочину, приховуванні його слідів, переконанні у безкарності за вчинення злочину у майбутньому, втягнула неповнолітню в злочинну діяльність, таким чином вступила з нею в попередню злочинну змову на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи спільній злочинний умисел ОСОБА_2 та ОСОБА_1 цього ж дня близько 19 години прибули до місця проживання ОСОБА_5 до АДРЕСА_3 і ОСОБА_2 подзвонила у вхідні двері. Коли ОСОБА_5 відчинила, ОСОБА_2 під надуманим приводом, начебто ОСОБА_5 винна їй гроші, почала вимагати у неї повернути борг, а ОСОБА_5, заперечуючи вказане ОСОБА_2, знаходилась на порозі входу до свого помешкання. В цей час ОСОБА_1, реалізуючи спільний злочинний умисел, з метою подолання волі потерпілої до опору рукою штовхнула ОСОБА_5 в груди, від чого остання впала на підлогу та відчула фізичний біль. В цей час ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 проникли у житло ОСОБА_5, де ОСОБА_2 зі столу однієї з кімнат взяла мобільній телефон «Самсунг А-800» разом з зарядним пристроєм. ОСОБА_1 в цей час

 

знаходилась в коридорі квартири біля ОСОБА_5, яка піднялась з підлоги та вимагала щоб вони повернули їй мобільний телефон з зарядним пристроєм та покинули її житло. На що ОСОБА_1 з метою подолання волі потерпілої до опору нанесла їй три удари рукою в обличчя та застосовуючи фізичну силу, повалила потерпілу на підлогу та нанесла близько 10 ударів ногами по тулубу потерпілої, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій руці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Після чого ОСОБА_2 утримуючи при собі вище вказаний мобільній телефон разом з ОСОБА_1 вийшли з житла потерпілої ОСОБА_5 та з місця вчинення злочину зникли.

Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з неповнолітньою ОСОБА_1, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме:

·  мобільний телефон «Самсунг А-800»,  вартістю 200 гривень;

·  зарядний пристрій до мобільного телефону, вартістю 20 грн.,

·  карточку мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 гривень,

чим спричинили потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоду на загальну суму 270 гривень.

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнали. Дали покази про те, що на пропозицію ОСОБА_2 вони разом поїхали забрати у ОСОБА_5 гроші, які та була винна ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_2 сказала ОСОБА_1, що якщо ОСОБА_5 не поверне гроші, то вона забере у неї мобільний телефон. Коли прибули до квартири потерпілої, остання повідомила, що грошей у неї немає і зайшла до квартири, так як в цей момент задзвонив телефон. Вони зачекали і знову почали дзвонити і стукати ногами в двері. Після цього ОСОБА_5 відчинила їм двері, а ОСОБА_1 штовхнула потерпілу, від чого та відійшла назад і вони зайшли до квартири. Зайшовши всередину, ОСОБА_2 пішла у велику кімнату, де зі столу взяла мобільний телефон разом із зарядним пристроєм та поклала до кишені куртки. ОСОБА_1 на прохання потерпілої залишити її квартиру вдарила ту декілька разів в обличчя, від чого потерпіла впала, а вони пішли з квартири. На вулиці ОСОБА_2 розповіла, що забрала у ОСОБА_5 мобільний телефон, який наступного дня вони продали незнайомому чоловіку.

Вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.

Протоколами пред'явлення особи для впізнання, згідно яких свідок ОСОБА_6 серед пред'явлених для впізнання осіб вказав на ОСОБА_2, а потім на ОСОБА_1, як на таких, що 12.0б.200бр разом на ринку «Житній» в м.Житомирі продали йому телефон «Самсунг А-800».

/ а.с.118-120; 121-123 /

Протоколом   огляду   місця   події   від   13.06.2006р,   згідно   якого   була оглянута квартира АДРЕСА_3.

/ а.с.9 /

Протоколом    огляду    місця    події    від    14.0б.2006р,    згідно    якого    у ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «Самсунг А-800» в корпусі сірого кольору.

/ а.с.17 /

Протоколом виїмки, згідно якого у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон «Самсунг А-800».

/ а.с.44 /

 Протоколом    огляду    речових    доказів,    згідно    якого    був    оглянутий мобільний телефон «Самсунг А-800»

 

/ a.c.45 /

Висновком судово-медичної експертизи №1144 від 22.08.200бр, згідно якого у ОСОБА_5 було виявлено садно на лівій руці, яке утворилося від дії тупого твердого предмету та відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

/ а.с.31-32 /

Висновком  товарознавчої  експертизи   №1419   від  21.08.200бр,   згідно якого залишкова вартість представленого на експертизу мобільного телефону «Самсунг А-800» складає 344,25 грн.

/ а.с.50-52 /

Протоколами   відтворення   обстановки   та   обставин   події   з   участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які розповіли та показали на місці, як і при яких обставинах вони 11.06.2006 року близько 19 год. в квартирі АДРЕСА_3 разом відкрито викрали майно ОСОБА_5

/ а.с.71-73, 81 /

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_5, яка розповіла та показала, як і при яких обставинах 11.06.2006 року близько 19 год. в квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нанесли їй тілесні ушкодження та викрали її майно.

/ а.с.90-92 /

Протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, під час якої кожна настоювала на своїх показах.

/ а.с.86-89 /

Протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, під час якої кожна настоювала на своїх показах.

/ а.с.95-9б /

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд вважає доведеною вину коленої з підсудних, а досліджені докази достатніми для вирішення питань, зазначених в ст.324 КПК України, що вирішуються судом при постановленні вироку та кваліфікує дії:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1:

за ч.3 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж.),   поєднане з  насильством,   яке  не  є  небезпечним  для життя   та   здоров'я   потерпілої,   з   проникненням   у   житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2:

за ст. 304 КК України - втягнення неповнолітньої у злочинну діяльність.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожної з підсудних, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини.

Злочин, передбачений ч.3 ст.18б КК України є тяжким.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудних судом не встановлено.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному та вчинення злочину неповнолітньою, а ОСОБА_2 - щире каяття у скоєному.

Досліджуючи дані про особу підсудних, суд враховує їх вік, стан здоров'я. поведінку до вчинення злочину, їх минуле.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають молодий вік, за місцем проживання характеризуються позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжких наслідків від їх дій не настало.

 

Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків, суд призначає підсудним покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі санкції ч.3 ст.186 КК України.

Оцінюючи дані про особу кожної з підсудних, суд приходить до висновку, що їх виправлення можливе без відбування призначеного покарання, в зв'язку з чим звільняє ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від його відбування з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 за ч.3 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

За ст.304 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

Згідно ч.3 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.   

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 призначеного покараний з випробуванням, встановивши іспитовий строк (два) роки.

Згідно п.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_1 за ч.3 ст.18б КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк -2 (два) роки.

Згідно п.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб.