ВИРОК
іменем України
21 березня 2007 року справа №1-69
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої - Янчук Н.П.
при секретарі - Левченко Т.В.,
за участю прокурора - Мозгового В.В.,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілої - ОСОБА_3,
представника потерпілої - ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
народженого в м.Житомирі; громадянина України; освіта
середня;одруженого; приватного підприємця;
військовозобов'язаного; проживаючого: АДРЕСА_1, не судимого,
за ч.2. ст.286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
30 березня 2006 року о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 керуючи на підставі доручення від ОСОБА_5 автомобілем ЗИЛ-130ГЯ, НОМЕР_1, по Київському шосе в районі будинку № 16, в напрямку вул.Баранова м.Житомира, створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальні збитки, не був уважним, не надав перевагу пішоходу під час переходу проїзної частини на позначеному пішохідному переході, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу коли виникла небезпека для руху, не відреагував на зупинку транспортного засобу в лівій смузі руху, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка переходила проїзну частину на нерегульованому пішохідному переході .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: садна обличчя, крововиливів, рани на лівому ліктьовому суглобі, рани в тім'яній області зліва хрестоподібної форми, відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з обширним крововиливом в стовбур мозку, перелому ребер з 1 по 11 зліва прямого характеру по середньо - підмишковій лінії з розривом плеври, перелому ребер з 1 по 8 справа по лопаточній лінії.
Смерть ОСОБА_6 настала в результаті перелому кісток основи та склепіння черепа , з масивним крововиливом в стовбур головного мозку , дані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю
В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.п.1.5 . 1.7, 4.16 (а), 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, своїми необережними діями, створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальні збитки, не був уважним до пішохода, не надав перевагу пішоходу перед нерегульованим пішохідним переходом, під час виникнення небезпеки для руху він не вжив
негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинився щоб пропустити пішохода для якого була створена небезпека, не зменшив швидкість та не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом перед яким зупинився транспортний засіб що рухався в сусідній смузі руху та не впевнився в відсутності пішоходів на проїзній частині .
Порушення вимог п.п.4.16 ( а ), 12.3, 18.1, 18.4, Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю, цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_3 частково. Дав покази про те, що керуючи автомобілем при під'їзді до перехрестя з вул.Баранова рухався в правій смузі руху, його обігнав по лівій смузі автомобіль БМВ, який потім рухався попереду. На відстані близько 5-6 метрів попереду автомобіля побачив, що на тротуарі справа від автомобіля стоїть жінка, яка в цей момент почала переходити проїзну частину з права наліво. Він почав гальмувати але уникнути-наїзду на пішохода жінку не зміг.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 30.03.2006р. її мати ОСОБА_6 в ранці пішла на роботу. Близько 13 години від працівників міліції дізналась, що її мама загинула під час ДТП на перехресті вул. Баранова та Київського Шосе м. Житомира .
Із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми з фототаблицями до нього слідує, що наїзд на пішохода ОСОБА_6, автомобілем ЗИЛ 133 -ГЯ відбувся на Київському Шосе поблизу буд. № 16 в м.Житомирі на правій смузі руху вказаного автомобіля.
/ а.с.5-8 /
Із протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 від 3. 07. 2006 року вбачається, що останній засвідчив обставини події на місці ДТП.
/ а.с.54-56/
Згідно висновку судово-технічної експертизи автомобіля ЗИЛ-133ГЯ НОМЕР_1 від 10.03.2006 року не виявлено будь яких ознак миттєвої відмови та несправностей вузлів агрегатів та деталей, впливаючих на безпеку дорожнього руху, які б могли бути причиною виникнення аварійної ситуації та даної дорожньо-транспортної пригоди.
/ а.с.35-40 /
Згідно висновку судово-авто-технічної експертизи №100 від 19.07.2006 року - порушення вимог п.п.1.5, 1.7, 4.16(a), 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6
/ а.с.61-65 /
Судово-медична експертиза № 67 встановила, що на тілі ОСОБА_6 наявні тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, крововиливів, рана на лівому ліктьовому суглобі, рана в тім'яній області зліва хрестоподібної форми, відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з обширним крововиливом в стовбур мозку, перелому ребер з 1 по 11 зліва прямого характеру по середньо-підмишковій лінії з розривом плеври, перелому ребер з 1 по 8 справа по лопаточній лінії. Дані тілесні ушкодження знаходяться в
прямому причинному зв'язку зі смертю, як такі, що несумісні з життям.
/ а.с.26-33 /
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1, а досліджені докази достатніми для вирішення питань зазначених у ст.324 КПК України, що вирішуються судом при постановленні вироку і кваліфікує його дії за:
за ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини.
Злочин передбачений ч.2 ст.28б КК України є тяжким.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Як обставину, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, суд враховує щире каяття у вчиненому.
Досліджуючи дані про особу підсудного, суд враховує поведінку підсудного до вчинення злочину, його минуле, склад сім'ї .
ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, частково відшкодував заподіяні збитки потерпілій.
Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків, суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.
Оцінюючи дані про особу ОСОБА_1 та враховуючи думку потерпілої, яка не наполягала на суворості покарання, суд приходить висновку, про можливість його виправлення без відбування покарання, в зв'язку з цим звільняє ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Враховуючи, що ОСОБА_1 утримує сім'ю, оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, та є приватним підприємцем і виконання підприємницької діяльності пов'язано з його основною професією - водія, суд не застосовує додаткове покарання передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
Враховуючи, що підсудним добровільно сплачено на користь потерпілої 18000 гривень, з яких повністю відшкодовано позов в частині заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 13691,87коп., то вирішуючи питання про конкретний розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій сумі суд виходить з наступного.
Судом враховується майновий стан ОСОБА_1, характер позовних вимог та їх суть, характер діяння підсудного, негативні наслідки від вчиненого злочину, а саме втрата потерпілою близької людини, тому суд вважає, що їй завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 30000 тисяч гривень.
Таким чином на користь потерпілої, із урахуванням сплачених 4308,13 гривень, підлягає стягненню 25691,87 гривень.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України на 5 /п'ять ) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з
випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 ( два) роки.
Згідно п.3 ст.75 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25691,87 гривень заподіяної моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб.