ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" серпня 2006 р. | Справа № 16/223-06-6295 |
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді –Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань –Счастливцевої К.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мшар С.Ю. по дов. № 16/46-07 від 12.07.2006 р.;
Від відповідача: не з’явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом національної акціонерної компанії „Украгролізінг” в особі Одеської філії до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сербське” про зобов’язання повернути об’єкт лізингу та стягнення 58.752, 39 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Національна акціонерна компанія „Украгролізінг” в особі Одеської філії звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сербське” (далі по тексту СТОВ “Сербське”) про зобов’язання повернути об’єкт лізингу –три трактора ЮМЗ-8073, переданих відповідачу за договором про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р., а також стягнення з відповідача 58.752, 39 грн. загальної заборгованості по лізинговим платежам з урахуванням індексу інфляції, у тому числі: 50.577,00 грн. основного боргу. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням СТОВ “Сербське” прийнятих на себе зобов’язань по договору № 235 від 22.02.1999р. в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.
Відповідач на неодноразові вимоги суду у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.
Між відкритим акціонерним товариством „Облагропостач” (Лізингодавець) та колективним птахівничим сільськогосподарським підприємством “Сербське” (Лізингоодержувач) було укладено договір про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р., відповідно до умов п. 1.1 якого Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач –приймає у тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку, а саме: три трактори ЮМЗ-8073. Відповідно до п. 14.1 договору №235 від 22.02.1999р., останній набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 01.03.2004р.
На виконання п. 4 договору про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р. колективному птахівничому сільськогосподарському підприємству “Сербське” було передано три трактора ЮМЗ-8073 заводський № 832433, заводський № 832383, заводський № 832981, що підтверджується актами передачі-приймання сільськогосподарської техніки відповідно № 10070 від 05.02.1999р., № 10070 від 05.02.1999р., № 10130 від 04.03.1999р.
Згідно до п.1.2 Статуту Національної акціонерної компанії „Украгролізинг”, останнє є наступником майнових прав та обов'язків державного лізингового підприємства "Украгролізинг", яке, в свою чергу, відповідно до п. 1 Статуту Державного лізингового підприємства "Украгролізинг", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 р. N 781, є правонаступником прав та обов'язків, що випливають з договорів, укладених дирекцією державного лізингового фонду, представником якої було ВАТ „Облагропостач”.
Відповідно до п. 1.1 договору № 1п, укладеного між позивачем та ВАТ „Облагропостач” 20.08.2001р. Національній акціонерній компанії „Украгролізинг” передані права вимоги боргових зобов’язань за договорами про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів.
Крім того, як вбачається з додаткової угоди № 1 від 03.04.2000р. до договору № 235 від 22.02.1999р., СТОВ „Сербське” є правонаступником колективного птахівничого сільськогосподарського підприємства “Сербське”, та, відповідно, Лізингоодержувачем за договором про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р., укладеного з відкритим акціонерним товариством „Облагропостач”.
Відповідно до положень п. 14.1 договору №235 від 22.02.1999р., останній діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 01.03.2004р. Як вбачається з матеріалів справи, будь-які додаткові угоди щодо пролонгації строку дії договору №235 від 22.02.1999р. сторонами не укладались. Більш того, формулювання пункту 14.1 договору №235 від 22.02.1999р., на думку суду, виключає можливість пролонгації строку дії договору. Отже суд доходить висновку, що договірні правовідносини між сторонами по договору про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р. були припинені 01.03.2004р., у зв’язку з закінченням строку дії зазначеного договору.
Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про лізинг" від 11.12.2003р. № 1381-IV, який набрав чинності з 16.01.2004 року ( далі по тексту –Закон України „Про фінансовий лізинг”) лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Однак, в порушення вимог п. 7 ч.2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” відповідачем предмети лізингу не були повернуті Лізингодавцю після закінчення строку дії договору про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р.
Керуючись вищенаведеними вимогами чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” і в частині зобов’язання СТОВ „Сербське” повернути Національній акціонерній компанії „Украгролізінг” предметів лізингу та наявності підстав для їх задоволення відповідно до п. 7 ч.2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”.
Крім того, у відповідності до умов п.п. 8.1, 8.4, 9.1, 9.3 договору № 235 від 22.02.1999р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 03.04.2000р. СТОВ „Сербське” зобов’язувалося щокварталу не пізніше 20 числа останнього місяця кварталу перераховувати на спеціальний рахунок Лізингодавця лізингові платежі згідно графіку платежів (додаток №1 до договору №235 від 22.02.1999р. ) за отриману техніку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Приймаючи до уваги ті обставини, що договір про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р. був укладений на строк до 01.03.2004р., на думку суду, господарський спір, яких виник між сторонами по даному договору, підлягає вирішенню у відповідності до ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень даного Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але в порушення умов договору № 235 від 22.02.1999р., вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” Лізингоодержувачем з 22.08.2002р. по 22.02.2004р. договірні зобов’язання з своєчасної сплати лізингових платежів не виконувались, внаслідок чого станом на 22.02.2004р., згідно розрахунку позовних вимог від 17.07.2006р., за СТОВ „Сербське” утворилась заборгованість з виплати лізингових платежів на суму у розмірі 50.577,00 грн.
Враховуючи невиконання СТОВ „Сербське” прийнятих на себе договірних зобов’язань з своєчасної та повної оплати лізингових платежів Лізингодавець, згідно претензії за вих. №04-745 від 17.12.2004р., звернувся на адресу СТОВ „Сербське” з вимогами про погашення існуючої на той час заборгованості по договору №235 від 22.02.1999р.
Незважаючи на викладене, заборгованість по лізинговим платежам за договором №235 від 22.02.1999р. відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку погашена не була, що, в свою чергу, спричинило звернення Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з СТОВ „Сербське” 50577,00 грн. основного боргу по договору №235 від 22.02.1999р.
У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На думку суду, позовні вимоги Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” в частині стягнення з відповідача 50577,00 грн. загальної заборгованості підтверджуються обґрунтованим розрахунком позовних вимог. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.
Таким чином, суд оцінює позовні вимоги Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” в особі Одеської філії в частини стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 50577,00 грн. обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, в зв’язку з чим, позов в цій частині підлягає задоволенню.
У зв’язку з прострочкою відповідачем виконання грошового зобов’язання, Національною акціонерною компанією „Украгролізинг” нараховані на суму боргу збитки від інфляції у розмірі 8175,39 грн.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до умов ст. 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” про стягнення з СТОВ „Сербське” суми збитків від інфляції у розмірі 8175,39 грн., та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 612, 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 612, 615, 625 ЦК України, п. 3 ч. 2 ст. 11, п. 7 ч.2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”.
Таким чином, СТОВ „Сербське” слід зобов’язати повернути Національній акціонерній компанії „Украгролізінг” об’єкт лізингу –три трактора ЮМЗ-8073, переданих відповідачу за договором про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів №235 від 22.02.1999р. та стягнути з відповідача 58.752, 39 грн. загальної заборгованості по лізинговим платежам з урахуванням індексу інфляції, у тому числі: 50.577,00 грн. основного боргу, 8175,39 грн. збитків від інфляції.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов’язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Сербське” / 67510, Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, р/р 26004219951 в ВАТ „Морський транспортний банк”, МФО 328168, код ЄДРПОУ 008552432/ повернути Національній акціонерній компанії „Украгролізінг” в особі Одеської філії /65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, р/р 2600601636575 в ОФ „Укрексімбанк” в м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 25964443/ трактор ЮМЗ-8073 заводський № 832433, трактор ЮМЗ-8073 заводський № 832383, трактор ЮМЗ-8073 заводський № 832981. Наказ видати.
3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сербське” /67510, Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, р/р 26004219951 в ВАТ „Морський транспортний банк”, МФО 328168, код ЄДРПОУ 008552432/ на користь Національної акціонерної компанії „Украгролізінг” в особі Одеської філії / 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, р/р 2600601636575 в ОФ „Укрексімбанк” в м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 25964443 / 50.577 грн. 00 коп. / п’ятдесят тисяч п’ятсот сімдесят сім грн. 00 коп./ - основного боргу; 8175 грн. 39 коп. / вісім тисяч сто сімдесят п’ять грн. 39 коп./ - збитків від інфляції, держмито в сумі 587,60 грн. /п’ятсот вісімдесят сім грн. 60 коп./, 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 06.09.2006р.
Суддя Желєзна С.П.