Справа №2-9035/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12 . 2010 р. Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Оксененко В.А., при секретарі Дмитрієвої Є.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми , 3 особа приватний нотаріус ОСОБА_3,-
встановив:
ОСОБА_1 03.02.2010 р. звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В ході судового розгляду доповнила позовні вимоги, вказавши в обґрунтування наступне.
23.10.2007 р. вона позичила ОСОБА_2 гроші в сумі 5920 доларів США. Останній, отримавши ці гроші, зобов'язався повернути їх до 23.10.2008 р., договір позики посвідчений нотаріально. Але, у встановлений строк гроші відповідач не повернув і 23.10.2008 р. вони уклали нову редакцію договору відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов ’ язався повернути позичені гроші рівними частками в строк до 29.10.2009 р. До цього часу відповідач гроші повернув частково, тому, просить суд стягнути з останнього суму боргу 5440 доларів США. Договором позики передбачені штрафні санкції в розмірі 0,5% за кожний день прострочкі в поверненні боргу, тому, просила стягнути пеню, станом на 03.02.2010 р., виходячи з розрахунку: сума боргу х 345 (кількість прострочених днів х 0,5%= 9384 долара США. В ході судового розгляду доповнила позовні вимоги й просила суд додатково стягнути крім суми боргу пеню з лютого по 23 листопада 2010 р. за 292 прострочених днів х 0,5%= 7942,4 долара США, що еквівалентно 63 138 гр. 55 коп., а всього стягнути пеню за 637 днів.
01.02.2008 р. вона позичила ОСОБА_2 1457,8 доларів США, які той зобов ’ язався повернути до 01.02.2009 р. рівними частками. Але, гроші не повернув, став ухилитися від повернення. Тому, просить суд стягнути суму боргу 1457,8 доларів США, а також пеню з 02.03.2009 р. по 03.02.2010 р. відповідно до умов договору, виходячи з розміру: сума боргу х 337 днів х 0,5% = 2455, 38 доларів США. В ході судового розгляду доповнила свої вимоги й крім боргу просила додатково стягнути пеню з лютого по листопад 2010 р. за 292 (кількість прострочених днів) х 0,5%=1128,39 доларів США, або 16 919 гр. 74 коп., виходячи з курсу долара до гривні.
Відповідач позов визнав частково, не заперечував, що в жовтні 2007 р. брав у борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 5920 доларів США. Ця сума включала до себе й відсотки. У зв ’ язку з тяжким матеріальним становищем, виплатити борг у повному обсязі не зміг, тому, 23.10.2008 р. ними було внесені зміни до договору й укладена нова редакція в частини строку повернення грошей. Крім того, 01.02.2008 р. він позичив у ОСОБА_1 1457,8 доларів США й ця сума також включала в себе відсотки за користування грошима. Борг повернув частково; оскільки, за матеріальним станом повернути залишок боргу не міг, 02.02.2009 р. ними булі внесені зміни до договору й укладена нова редакція, строк повернення боргу ОСОБА_1 продовжила йому до 01.02.2010 р. При цьому, розписки про повернення грошей у нього збереглися частково, позивачка іноді отримувала гроші від нього без написання розписок, запевнюючи, що вони будуть враховані в суму боргу. Тому, сума залишку боргу позивачкою значно завищена. Заперечував проти пені за обома договорами, оскільки, у цієї частини договір суперечить діючому законодавству; позивачка сама навмисно ухилилася від прийняття грошей і сума пені нарахована неправильно.
3 особа пояснила суду, що до неї двічі звертались ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про посвідчення договорів позики. Крім того, коли наступив останній строк виконання обов ’ язків по поверненню грошей, до неї знову звернулись зазначені особи із проханням внести зміни в укладені угоди в частині подовження строків повернення грошей. 23.10.2008 р. і 02.02.2009 р. нею були посвідчені нові редакції договорів. 24.06.2009 р. до неї письмово звернулась ОСОБА_1 із заявами про вчинення виконавчої написи за договорами позики від 23.10.2007 р. і від 02.02.2008 р. Боржнику було надіслано листи-вимоги в порядку Закону України „Про нотаріат”; але, виконавчі написи вчинені не булі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Згідно ст.1046 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлено угодою.
Боржник, якій прострочив виконання грошового зобов’язання, відповідно до ст.625 ЦК України на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.
Як впливає з нотаріально посвідченого договору позики, 23.10.2007 р. ОСОБА_1 передала в борг, а ОСОБА_2 отримав в борг 30 133 гр., що за згодою сторін еквівалентно 5920 доларів США гр. і зобов'язався їх повернути до 23.10.2008 р.(аркш.6-7)
23.10.2008 р. між сторонами укладено нову редакцію договору позики, відповідно до якого, строк повернення грошей у сумі, що еквівалентна 5920 доларів США за згодою сторін позичальнику встановлений до 23.10.2009 р.(аркш.8-9)
За приписом ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише зі згодою сторін; у разі зміни договору обов ’ язки сторін за вимогою ст.653 цього Кодексу, змінюються відповідно до внесених змін відносно предмету, місця, строків виконання, тощо.
Отже, порушень законодавства при укладанні нової редакції договору від 23.10.2007 р. немає.
Як стверджував відповідач борг по цьому договору он виплатив частково; нова редакція договору була укладена в зв ’ язку із продовженням строку повернення боргу; нових (додаткових) грошей 23.10.2008 р. він не отримував.
Позивачка в суді не заперечувала, що нова редакція договору позики стосувалась лише продовження строків повернення грошей і за договором від 23.10.2007 р. вона отримувала від ОСОБА_2 гроші.
Таким чином, права й обов ’ язки щодо предмету договору позики, укладеному між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, порядку й строків його виконання, санкцій за несвоєчасне виконання, визначені редакцією договору від 23.10.2008 р.
З урахуванням того, що сторони підтвердили в суді, що за договором від 23.10.2007 р. борг був погашений частково; що договір позики є реальною угодою і вважається укладеним із моменту передачі грошей, а гроші сторонами передавались та приймались 23.10.2007 р., суд приймає цю обставину до уваги при розрахунку суми боргу.
Позивачка просила суд стягнути із ОСОБА_2 в рахунок боргу 5920 доларів США; при цьому, сторони в суді посилались на часткове виконання позичальником свого обов ’ язку.
Як вбачається з письмових розписок, відповідач частково виконував свої обов ’ язки по поверненню боргу (арк.61-66)
Відповідно п.7 укладеного договору позики, у разі невиконання позичальником свого зобов ’ язання по поверненню позиченої суми в строк до 23.10.2009 р., включно, Позикодавець вправі пред ’ явити цей договір до стягнення в примусовому порядку, при цьому, документом, що підтверджує безспірність заборгованості позичальника та встановлює прострочення виконання цього зобов ’ язання, разом з цим договором за домовленістю сторін буде вважатися заява, передана Позикодавцем Позичальнику у порядку ст.84 Закону України „Про нотаріат”.
Як вбачається з документів, наданих нотаріусом, 24.06.2009 р. ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до нотаріуса і зазначила, що за договором позики від 23.10.2007 р., в нової редакції від 23.10.2008 р., укладеного нею з ОСОБА_2, залишок боргу становить 4 880 гр., сума пені за кожний день просрочки складає 1507 гр. 92 коп.(арк.44)
На виконання Закону України „Про нотаріат” нотаріус 24.06.2009 р. надіслала ОСОБА_2 лист-вимогу про стягнення боргу в зазначеної сумі (аркш.45,54-56)
Відповідач борг не повернув, свої зобов ’ язання не виконав.
За правилом ст.11 ЦПК України суд розглядає справі не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд оцінює заяву позивачки, подану в порядку, встановленому умовами письмового договору від 23.10.2007 р., в нової редакції від 23.10.2008 р. як документ, що підтверджує безспірність заборгованості позичальника та встановлює прострочення виконання цього зобов ’ язання.
Відповідно до п.8 укладеної угоди, у разі невиконання умов цього договору до визначеного за договором строку позичальник зобов ’ язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми позики за кожний день просрочки.
У строк, встановлений договором, тобто, до 23.10.2009 р. відповідач свої обов ’ язки не виконав, тому, суд стягує пеню, виходячи з розрахунку 4880 гр. (сума боргу) х (395 кількість прострочених днів з 23.10.2009 р. по 23.11.2010 р.) х 0,5%= 3855 гр.20 коп.
За аналогічних обставин між сторонами 01.02.2008 р. було укладено договір позики, за котрим ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 7406 гр. на строк до 01.02.2009 р., що еквівалентно 1457,80 доларів США; 02.02.2009 р. сторони уклали нову редакцію зазначеного договору й ОСОБА_2 зобов ’ язався повернути суму боргу в строк до 01.02.2010 р.(аркш.10-13).
Відповідач також стверджував, що борг по цьому договору он виплатив частково; нова редакція договору була укладена в зв ’ язку з неможливістю повернення боргу в повному обсязі, у частині продовження строку повернення боргу; нових (додаткових) грошей 01.02.2009 р. він не отримував.
Позивачка в суді не заперечувала, що нова редакція договору позики стосувалась продовження строків повернення грошей; за договором від 01.02.2008 р. вона частково отримувала від ОСОБА_2 гроші.
Сторони в суді підтвердили, що за цим договором позичальник також частково виконав свої обов ’ язки по поверненню грошей; дана обставина підтверджується письмовими розписками про часткове повернення боргу(арк.61-66).
З оглядом та те, що сторони підтвердили в суді, що за договором від 01.02.2008 р., в нової редакції від 02.02.2009 р., борг був погашений частково, що договір позики є реальною угодою і вважається укладеним із моменту передачі грошей, а гроші сторонами передавались та приймались 01.02.2008 р., суд приймає цю обставину до уваги при розрахунку суми боргу.
Як вбачається з документів, наданих нотаріусом, 24.06.2009 р. ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до нотаріуса і зазначила, що за договором позики від 01.02.2008 р., в нової редакції від 02.02.2009 р., укладеного нею з ОСОБА_2, залишок боргу становить 1284 гр. 44 коп., сума пені за кожний день просрочки складає 437 гр. 92 коп.(аркш.37)
На виконання Закону України „Про нотаріат” нотаріус 24.06.2009 р. надіслала ОСОБА_2 лист-вимогу про стягнення боргу в зазначеної сумі; але, боржник обов ’ язок не виконав, гроші не повернув (аркш.40-41).
Відповідно до п.8 укладеної угоди, у разі невиконання умов цього договору до визначеного за договором строку (п.3) включно, позичальник зобов ’ язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми позики за кожний день просрочки.
Таким чином, із ОСОБА_2 по даному договору належить стягненню сума боргу в розмірі 1284 гр. 44 коп., пеня за п.8 договору в сумі 1759 гр. 68 коп.( 1284,44(сума боргу) х 274 просрочених дня (з 02.02.2010 р. по 23.11.2010 р.) х 0,5% = 1759 гр. 68 коп.
Позивачка просила стягнути з відповідача пеню в сумі 175010 гр. 12 коп., починаючи з 23.10.2008 р. (за 1 договором позики) та з 02.03.2009 р.(за другим договором позики).
Але, із цими твердженнями погодитись не можна, оскільки, це суперечить наданим суду письмовим доказам. Сторони добровільно прийшли до згоди про зміну умов договорів позики; сума заборгованості по договорам визначена самою позичальницею в письмових заявах, наданих нотаріусу.
По справі є судові витрати, які складаються з оплати ІТЗ. Тому, відшкодування судових витрат суд присуджує стороні, на користь якої постановлено рішення, за правилом ст.88 ЦПК України.
К еруючись ст.212-215 ЦПК України, ст.ст. 625,1046,1049 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:
-за договором позики від 23.10.2007 р.(в нової редакції від 23.10.2008 р.) в рахунок боргу-4 880 гр., і в рахунок пені 5363 гр. за прострочення у виконанні зобов ’ язання за період по 23.11.2010 р.; а всього стягнути 10 243 гр. 12 коп.
-за договором позики від 01.02.2008 р.(в нової редакції від 02.02.2009 р.) 1284 гр. 44 коп. в рахунок боргу й 2196 гр. 44 коп. в рахунок пені за прострочення у виконанні зобов ’ язання за період по 23.11.2010 р., а всього стягнути 3481 гр. 12 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок судових витрат 120 гр. за сплату ІТЗ.
Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів.
Суддя В.А. Оксененко.