Справа № 2-1500/10

       Р І Ш Е Н Н Я

     Іменем України

10 грудня   2010 року      Вознесенський  міскрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючої – судді  Вострікової Л.В.

секретаря --      Козаченко О.І.

з участю:

позивачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивачів – ОСОБА_4

відповідача – ОСОБА_5

адвоката – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду №2 ци,вільну справу за позовною заявою ОСОБА_2,  ОСОБА_7 до ОСОБА_5  про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди

                                     В С Т А Н О В И В:  

08.07. 2010 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач 22.06.2010р. близько 18.00 год. на металевому листі крейдою написав  непристойні та образливі слова на адресу позивачів та почепив цей металевий лист  на огорожу позивачів. Вважають, що поширені про них  таким чином відомості не відповідають дійсності та ганьблять гідність та честь ОСОБА_2 як офіцера збройних сил та честь його дружини ОСОБА_7.

Позивачі вважають, що діями ОСОБА_5 їм завдано моральну , яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв’язку з приниженням їхньої гідності і честі.

Позивачі просять суд зобов’язати відповідача спростувати  перед позивачами поширені ним 22.06.2010р. недостовірні відомості, які ганьблять їхню честь та гідність шляхом вибачення і стягнути з відповідача  на їх користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що дійсно ним були написані зазначені на металевому листі слова, але вони позивачів не стосувались, а тому спростуванню не підлягають. Просить суд в позові повністю відмовити.          

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали  цивільної справи,  матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

В силу ст.. 297 ЦК України, кожен має право на повагу гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.  

З протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП від 23.06.2010 р. видно, що 22.06.2010 р. о 18.00 год. ОСОБА_5  публічно здійснив написання брутальної лайки на адресу свого сусіда ОСОБА_2. Згідно пояснень ОСОБА_5 як особи , яка притягується до адміністративної відповідальності він підтвердив, що  саме він 22.06.2010 р. написав крейдою слова брутальної лайки на металевому листі,  які стосувались ОСОБА_2 та почепив металевий лист у нього на огрожі, т.я. вважав, що саме він  на протязі останніх семи днів виливає якусь рідину на його кущ ожини, який почав сохнути.     

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 22.06. 2010 р. була у позивачів в гостях  та звернула увагу на те , що якийсь мужчина почепив на огорожу позивачів металевий лист з написом брутальної лайки.

Право кожного на повагу до його гідності визначено в ст.38 Конституції України.

Як зазначено у роз’ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихологічної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь(поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.  

  Відповідно до ч.5 ст. 55 Конституції України  кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та противоправних посягань.

Тому суд вважає доведеним факт поширення відповідачем відомостей відносно позивачів, про спростування яких пред’явлено позов і те, що ці відомості ганьблять честь та гідність позивачів і не відповідають дійсності, тому слід зобов’язати відповідача спростувати ці відомості .

 Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

 Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер ітривалість страждань позивачів, їх вік, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, та вважає за необхідне визначити розмір компенсації моральної шкоди ОСОБА_3 у сумі 1 700 грн.,  ОСОБА_7 700 грн..

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                              В И Р І Ш И В:  

 Зобов’язати  ОСОБА_5 спростувати перед ОСОБА_2 та ОСОБА_7, шляхом вибачення за поширені ним 22.06.2010 р. відомості.  

Стягнути  з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_7 700 (сімсот) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2  51 (п’ятдесят одну) грн. в повернення судового збору, 75 (сімдесят п’ять) грн. в повернення ІТЗ.  

Стягнути з ОСОБА_5 69 (шістдесят дев’ять) грн. судового збору на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржене  до апеляційного суду Миколаївської області через місьрайонний суд на протязі 10 днів.   

Суддя                                                                         В.Л. Вострікова