Справа № 1407/2-1/11
Р І Ш Е Н НЯ
іменем України
19 січня 2011 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючої – судді Вострікової Л.В.
при секретарі – Козаченко О.І.
з участю:
адвоката – ОСОБА_1
позивача-- ОСОБА_2
представника відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_5 до виконкому Вознесенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення виконкому Вознесенської міської ради від 21.09.1993 року за №237 частково незаконним та його часткове скасування і визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою посилаючись на те, що вона придбала житловий будинок з усіма надвірними побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га. Житловий будинок належить їй на праві власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Вознесенською державною нотаріальною конторою 24.12.1975 р. за р. №36 та зареєстрований у Вознесенському МБТІ 30.12.1975 р. за р. № 1720. Земельна ділянка площею 0,1000 га належить позивачці на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 16.12.1993 р.
ОСОБА_5, яка проживає по сусідству з позивачкою встановила частково на земельній ділянці позивачки металевий гараж з порушенням ДБН 79-92 (відсутній відступ від межі 1 м та від вікна -7м), що призвело до обмеження права володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою, що належить позивачці. На неодноразові звернення позивачки з приводу усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою відповідачка не реагує.
Позивачка просить суд зобов’язати відповідачку перенести металевий гараж з при будинкової території будинку №АДРЕСА_1, повернувши їй за належністю самовільно зайняту земельну ділянку.
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання рішення виконкому Вознесенської міської ради народних депутатів від 21.09.1993 року за №237 частково незаконним та його часткове скасування і визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, посилаючись на те, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_2 Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення виконкому Вознесенської міської ради народних депутатів від 21.09.1993 року №237 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку. Позивачка вважає, що дане рішення виконкому є незаконним та підлягає скасуванню, так як виконком Вознесенської міської ради, приймаючи рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки порушив право на безоплатне отримання позивачкою земельної ділянки, що раніше була передана для користування ОСОБА_5 так як ОСОБА_2 була передана у власність частина земельної ділянки, якою ОСОБА_5 користувалася багато років до цього. ОСОБА_2 самовільно перенесла межу земельної ділянки і почала фактично користуватися землею, яка була передана в користування ОСОБА_5. Рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради було прийняте без врахування даних бюро технічної інвентарізації на час передачі у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 та без врахування даних про виділення земельної ділянки в АДРЕСА_2. На підставі викладеного ОСОБА_5 просить позов задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала повністю, а позовні вимоги ОСОБА_5 не визнала, т.я. вважає, що межі її земельної ділянки були визначені згідно технічної документації, а рішення виконкому було прийняте згідно чинного на той час законодавства.
ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Представники ОСОБА_5 її позовні вимоги вимоги підтримали повністю і просили суд їх задовільнити, а в позові ОСОБА_2 відмовити.
Представник відповідача - виконкому Вознесенської міської ради позов не визнала, так як рішення про передачу ОСОБА_2 безоплатно земельної ділянки було прийняте відповідно до вимог законодавства.
Представник третьої особи – Вознесенського міського відділу земельних ресурсів в судове засідання не з’явився.
Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
В судовому засіданні встановлено, що виконкомом Вознесенської міської ради 21 вересня 1993 року було прийняте рішення про передачу ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки для обслуговування будівництва житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства площею 1 115 кв.м, розташованої в АДРЕСА_1, що підтверджується копією зазначеного рішення (а.с.86 т.1). На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності на землю виданий 16 грудня 1993 року, згідно якого їй у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,1000 гектарів, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю (а.с.10 т.1).
Рішення виконкому Вознесенської міської ради від 21.09.1993 р. було прийняте на підставі Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 15.02.1993 року.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безоплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 надала виконкому Вознесенськой міської ради документи необхідні для прийняття рішення про передачу їй у приватну власність замельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, а саме: заяву та технічний паспорт.
Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині скасування і визнання незаконним рішення виконкому Вознесенської міської ради від 21 вересня 1993 року про передачу ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки для обслуговування будівництва житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства площею 1115 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають.
Доводи ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 самовільно перенесла межу земельної ділянки і незаконно почала користуватися частиною земельної ділянки, яка була надана у користування ОСОБА_5, розташованої в АДРЕСА_2, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, так як відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22.11. 2010 р. схема цієї земельної ділянки зображена в державному акті на право приватної власності на землю від 16.12.1993 р. відповідає схемі земельної ділянки, зображеної в матеріалах інвентарної справи станом на 23.11.1974 р. (не співпадають на межі з магазином та по межі зі сторони ділянки №3 в держакті коротше на 6,5 см). Конфігурація і розміри земельної ділянки відповідають сумарній схемі земельних ділянок, зображених в Державних актах на право приватної власності на землю від 16.12.1993 і від 06.02.2006р., схемі цієї земельної ділянки, зображеної в матеріалах інвентарної справи станом на 23.11.1974 р. та схемі цієї ж земельної ділянки в технічному паспорті від 08.02.2002 р. на домоволодіння №АДРЕСА_1 .
Тому, виходячи з вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині визнання недійсним Державного акту задоволеню не підлягають.
В силу ст.ст.152,212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
З Державного акту на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_2 ( а.с.10 т.1) видно, що їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11 листопада 2005 р. у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 встановлено межу земельної ділянки по пров. Українському,1 згідно державного акту на право приватної власності на землю реєстраційний №2237, виданий 16.12.1993 р.
З відповіді секретаря міської ради (а.с.14 т.1) видно, що комісія виконавчого комітету працювала з виїздом на місце і в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 була встановлена межа і при її вимірюванні встановлено, що металевий гараж ОСОБА_5 частково знаходиться на території земельної ділянки ОСОБА_2, що є порушенням ДБН 79-92 (відсутній відступ від межі 1м та й від вікна відповідно 7м).
Тому виходячи з вище викладеного, суд вважає, що т.я. ОСОБА_5 самовільно зайняла частину земельної ділянки ОСОБА_2, то суд вважає, що є правові підстави згідно ст..ст. 152,212 ЗК України для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 як власника земельної ділянки.
Керуючись ст.ст.10, 11,88,209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_5 до виконкому Вознесенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 21.09.1993 року за №237 частково незаконним та його часткове скасування і визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю -- залишити без задоволення за недоказанністю.
Зобов’язати ОСОБА_5 перенести металевий гараж з при- будинкової території будинку №АДРЕСА_1, повернувши за належністю самовільно зайняту земельну ділянку.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 300 грн. в повернення витрат за правову допомогу, 17 грн. в повернення судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд напротязі 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Л.В.Вострікова