Справа № 22-ц-642 2011р. Головуючий 1 інстанції:
Гончар В.О.
Категорія: про право власності Доповідач: Малінська С.М.
Рішення
іменем України
24 січня 2011р.
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :
Головуючого - судді- Малінської С.М.
суддів - Даниленка В.М. , Тичкової О.Ю.
при секретарі : Рогачевській С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради , Комунального підприємства « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» , гаражного кооперативу « Горизонт» , ОСОБА_2 про визнання права власності і зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , гаражного кооперативу « Горизонт», Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради , Комунального підприємства « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення правління гаражного кооперативу « Горизонт» від 18.04.2000 року та від 18.08.2008 року незаконним поновлення в членах гаражного кооперативу « Горизонт» , усунення перешкод і виселенні , визнання права власності на гаражний бокс ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся у суд з позовною заявою до Харківської міської ради , Комунального підприємства « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» , гаражного кооперативу « Горизонт» , ОСОБА_2 про визнання права власності на гаражний бокс АДРЕСА_1 загальною площею 24 кв.м гаражного кооперативу « Горизонт» , що знаходиться за адресою : м. Харків , вул. Командарма Уборевича , 7-А .
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те , що 19.04.2000 року по домовленості з ОСОБА_2 , який написав заяву про виключення його із членів гаражного кооперативу , рішенням правління гаражного кооперативу « Горизонт» від 18.04.2000 року його було виключено із членів гаражного кооперативу, а позивач був прийнятий в члени цього гаражного кооперативу. В подальшому позивач сплатив вступний внесок в розмірі 200 грн. і сплачував необхідні платежі на обладнання стоянки , прокладення під’їзних доріг . У 2009 році ОСОБА_2, після прийняття судового рішення про визнання права власності на спірний гараж за позивачем , став претендувати на спірний бокс , мотивуючи , що заява про виключення його із членів гаражного кооперативу була подана під впливом погроз з боку позивача.
ОСОБА_2 звернувся у суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , гаражного кооперативу « Горизонт», Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради , Комунального підприємства « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення правління гаражного кооперативу « Горизонт» від 18.04.2000 року та від 18.08.2008 року незаконним поновлення в членах гаражного кооперативу « Горизонт» , усунення перешкод і виселенні , визнання права власності на гаражний бокс.
ОСОБА_2 послався на те , що він не зупиняв своєї участі у гаражному кооперативу « Горизонт» , гаражний бокс він побудував за власні кошти , постійно користувався гаражним боксом , вносив необхідні платежі , на засідання правління його не викликали і про виключення його із членів кооперативу він дізнався лише у 2008 році.
Представник гаражного кооперативу « Горизонт» пояснив , що рішення правління гаражного кооперативу було прийнято на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких ОСОБА_2 був виключений із членів гаражного кооперативу , а ОСОБА_3 – прийнятий в члени кооперативу.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 , визнано за ним право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі « Горизонт» , який знаходиться в м.харкові , вул. Командарма Уборевича , 7-А , загальною площею 24 кв.м. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з висновками суду , ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу , у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити його позовні вимоги , оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача , осіб , що приймали участь у справі , дослідивши матеріали справи , судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28.06.1991 року « Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» член ГБК , який повністю вніс свій пай за гараж , , наданий йому в користування , набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд – продавати , заповідати , здавати в оренду , обміняти . вчиняти відносно нього інші угоди , що не заборонено законом.
Матеріали справи не містять доказів того , що на момент вирішення правлінням гаражного кооперативу « Горизонт» питання щодо виключення ОСОБА_2 із членів кооперативу за його заявою , останній повністю вніс свій пай за гараж і тим самим набув на нього право власності.
Крім того , на а.с.64 міститься заява ОСОБА_2 від 23.03.2000 року с проханням виключити його з членів ГК « Горизонт» у зв’язку із продажем гаража , а на а.с. 63 – заява ОСОБА_3 с проханням прийняти його в члени ГК.
Таким чином , відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції обґрунтовано посилався на те , що ОСОБА_3 був прийнятий в члени ГК « Горизонт» на підставі вищевказаних заяв , вніс вступний внесок , ці дії відповідають вимогам Статутів ГК « Горизонт» , а тому рішення правління ГК « Горизонт» від 18.04.2000 року та від 09.09.2006 року з цих питань є законними.
Разом з тим , обґрунтовано відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги ОСОБА_3
Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 став членом гаражного кооперативу « Горизонт« на підставі вищевказаних заяв , враховуючи довідку ГК « Горизонт» від 02.06.2000 року , згідно якої гараж належить ОСОБА_3 ( а.с.65 ) ; технічний паспорт на гараж ( а.с.9-10 ) , рішення Харківської міської ради від 05.10.1995 року №766 про надання ГК « Горизонт» земельної ділянки для будівництва гаражів на вул. Командарма Уборовича , 7-А (а.с.8), акт встановлення меж земельної ділянки під гаражі (а.с.14-15) ; висновок ПГТ «Баранов і К» щодо технічного стану гаражів та відповідності їх будівельним , санітарно-технічним та протипожежним нормам ( а.с.11-12) та враховуючи вимоги ст.376 ЦК України, згідно якої право власності на самочинно забудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою , яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці , що була їй відведена для цієї мети , суд визнав право власності на спірний гараж за ОСОБА_3
Але з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України визначені підстави , за якими будівництво (реконструкція) житлового будинку , будівлі, споруди , іншого нерухомого майна визнається самочинним , а саме : якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети , або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Статтею 9 Закону України « Про архітектурну діяльність» передбачено ,що будівництво ( реконструкція ) об’єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації , державних стандартів, норм і правил , місцевих правил забудови населених пунктів.
Відповідно до ч.2 п.2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації , право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно з ч.3 ст.19 ЗУ « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, акти прийому нерухомого майна до експлуатації.
Акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта встановлює , що будівництво закінчено , а зданий в експлуатацію об’єкт у порядку ст. 375 ЦК України відповідає архітектурним , будівельним , санітарним , пожежним й іншим нормам і правилам.
У матеріалах справи відсутні документи які підтверджують , що спірний гаражний бокс приймався в експлуатацію , матеріали справи не містять висновків відповідних державних органів (відділу архітектури і будівництва , органів пожежного та санітарного нагляду тощо) із цих питань, відсутній акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта , як то вимагають вищевказані норми права.
Відповідно до п. 3 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду першої інстанції фактичнім обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення .
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , відмовивши останньому у їх задоволенні . В решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись , ч.3ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ,ст.9 ЗУ « Про архітектурну діяльність» , ст.ст.331, 375, 376 ЦК України , ст.ст.292 ; 294-296; 303 ; 304 ; 307 ч.1 п.2 ; 309 ч.1 п.3 ; 313-315 ; 317 ; 319 ; 325 ЦПК України , судова колегія,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року змінити в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
судді :