Справа № 22-ц-6002/2010 р. Головуючий 1-ої інст.: Пашнєв В.Г.
Категорія: інші Доповідач: Борова С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Кругової С.С.
суддів – Борової С.А., Бурлака І.В.
при секретарі – Остапович Л.С., Варюшичевої А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК»
на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 8 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС БАНК» ( АКБ «Правекс- Банк) , треті особи- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Ленінський ВДВС Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню , -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК», треті особи- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Ленінський ВДВС та просила суд визнати виконавчий напис нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що виконавчий напис № 112, виданий 27 лютого 2009 року про стягнення з позивача заборгованості за рахунок реалізації предмета іпотеки- квартири не відповідає вимогам закону, а саме: не було дотримано процедури направлення боржнику повідомлення про порушення основного зобов’язання, що позбавило її у 30 денний термін виконати зобов’язання. З аналізу умов кредитного договору та виконавчого напису вбачається, що боргові зобов’язання не співпадають із зобов’язаннями . зазначеними у договорі іпотеки за розміром визначених сум та валютою( не надано кредитором та не зазначено нотаріусом розрахунок, який би свідчив про безспірність зобов’язань.) Кредитор не є суб’єктом примусового стягнення і не міг примусити боржника до відповідних дій всупереч його волі, тобто примусове повернення стягнення на предмет застави може бути тільки за рішенням суду. Також виконавчий напис складено до закінчення строку основного зобов’язання, що не відповідає вимогам п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 8 квітня 2010 року позов задоволено . Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинений 27 лютого 2009 року за реєстровим № 112 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки укладений між ОСОБА_1 та АКБ ( ПАТ КБ) «ПРАВЕКС БАНК».
Стягнуто з АКБ «Правекс банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. , витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України – в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2726014/-07Р, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 34 200 доларів США, а позичальник зобов’язується повернути суму кредиту зі сплатою відповідних відсотків до 21 серпня 2023 р.
В забезпечення вказаного кредитного договору між сторонами був укладений договір іпотеки № 2726-014/07Р від 19 листопада 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
27 лютого 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення за рахунок коштів вилучених від реалізації нерухомого майна, яке є предметом вищезазначеного договору іпотеки, на задоволення вимог кредитора в сумі еквівалентній 32245 доларів США.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
У відповідності до вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
29 грудня 2008 року ОСОБА_1 була надіслана вимога про повне виконання зобов’язань у сумі 31 438 доларів США з відсотками, штрафними санкціями протягом 30 днів з дня отримання вимоги. У разі непогашення грошових сум буде розпочато процедуру примусового звернення стягнення на майно- квартиру. Також запропоновано протягом цього ж строку звільнити квартиру, яка знаходиться в іпотеці.
Дана вимога була отримана позивачкою 17 січня 2009 року.
Відповідно п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.
У тексті вимоги загальна сума заборгованості становить 31 438 доларів США, розрахунок не приведений, за який строк нарахована пеня не зазначено (а.с. 48), а у тексті виконавчого напису зазначено заборгованість по кредиту еквівалент 30780 доларів США, пеня, еквівалент 31 доларів США, відсотки еквівалент 1394 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів еквівалент 40 доларів США, загальна сума заборгованості складає еквівалент 32245 доларів США. (а.с.94).
Отже, з урахуванням таких розбіжностей, не можна встановити безспірність заборгованості.
Висновки суду, що відсутність відповіді боржника на вимогу або сам факт залишення вимоги без задоволення при таких розбіжностях не були достатніми для нотаріуса безспірності боргових вимог, є вірними.
Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», положення щодо направлення письмової вимоги про усунення порушення не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Також суд першої інстанції вірно визначився з тим, що на порушення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження та Інструкції «Про проведення виконавчих дій «, які передбачають порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу в гривнях або в іноземній валюті, відповідно до ст. 533 ч.2 ЦК України якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Виконавчий напис не містить періоду нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту, відсотків із зазначенням розміру еквіваленту, згідно з курсом НБУ на дату складання цього напису.
За Кредитним договором боржник отримала кредит в іноземній валюті на загальну суму 34200 доларів США.
Судова колегія з висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРАВЕКС БАНК» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 8 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя –
Судді –