АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
19 січня 2011 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, з участю третьої особи ОСОБА_3, про витребування земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, з участю третьої особи ОСОБА_3, про витребування земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Позивач зазначав, що 19 листопада 2007 року за договором купівлі-продажу, посвідченому нотаріально, він придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,09 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, і отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Однак на підставі судових рішень цей договір був визнаний недійсним і право власності на зазначену земельну ділянку визнане за ОСОБА_4, який 19 серпня 2009 року продав її ОСОБА_1 В подальшому судові рішення були скасовані в касаційному порядку, а при новому розгляді справи позов ОСОБА_4 за його заявою залишено без розгляду.
Посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки, яка вибула з його володіння не з його волі, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 жовтня 2010 року позов задоволено.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_1 та Одеська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру» просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
_____________________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст.Курочка В.М. Справа № 22ц -20629/2010 р.
Доповідач: Федорова А.Є. Категорія 5
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 19 листопада 2007 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,09 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку та зареєстрував його в установленому законом порядку. (а.с.133,176)
Рішенням Овідіопольського районного суду від 1 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2008 року, зазначений договір визнано недійсним, а договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - дійсним, і за ОСОБА_4 визнано право власності на цю земельну ділянку. (а.с.5,7)
Ухвалою судді Верховного Суду України від 11 липня 2008 року виконання рішення Овідіопольського районного суду від 1 квітня 2008 року було зупинено. (а.с.17)
Незважаючи на це, 15 серпня 2008 року ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку та 19 серпня 2008 року за договором купівлі-продажу продав її ОСОБА_1, який 4 грудня 2008 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку та зареєстрував своє право власності. (а.с.30,39,92)
Ухвалою Верховного Суду України від 14 жовтня 2009 року рішення Овідіопольського районного суду від 1 квітня 2008 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2008 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (11-13)
При новому розгляді справи ухвалою Овідіопольського районного суду від 8 грудня 2009 року за заявою ОСОБА_4 його позов до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку залишено без розгляду. (а.с.14)
Ухвалою Овідіопольського районного суду від 12 липня 2010 року допущено поворот виконання рішення Овідіопольського районного суду від 1 квітня 2008 року: скасовано державний акт на право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку та державну реєстрацію цього права.(а.с.221-222)
Таким чином, на час розгляду даної справи власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_2
Задовольняючи позов, суд правильно виходив з того, що спірна земельна ділянка вибула з володіння ОСОБА_2 неправомірно, не з його волі, тому його право на земельну ділянку підлягає захисту.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам статей 387, 388 ЦК України, статей 152-153 ЗК України. За правилами цих норм матеріального права держава забезпечує громадянам рівні умови захисту права власності на землю; власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених законом; власник земельної ділянки має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
Доводи апеляційних скарг про те, що суд порушив норми процесуального права, розглянувши справу за відсутності відповідачів не є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, оскільки ці обставини не призвели до неправильного вирішення справи. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що усі особи, які брали участь у справі, в тому числі відповідачі ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_6, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії були повідомлені про розгляд справи 6 жовтня 2010 року, однак в суд не з’явилися, про причину неявки суд не повідомили.(а.с.223-226)
Доводи апеляційної скарги Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про те, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1, і суд необґрунтовано зобов’язав Одеську регіональну філію, яка є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» , скасувати реєстраційний запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до Наказу Держкомзему України № 174 від 2 липня 2003 року «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 4 травня 1999 року № 43, питання щодо реєстрації державних актів на право власності на землю відносяться до компетенції структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Тому посилання представника Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» на те, що з 1 січня 2011 року цей порядок змінений, не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого 6 жовтня 2010 року.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому колегія суддів враховує заяву представників сторін про те, що даний спір на даний час вирішено мирним шляхом, а саме 11 січня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка є предметом спору по даній справі. Копія договору приєднана до справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права та вимог ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, тому підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
М.В. Процик