Справа № 22-ц-29698/ 2010 р. Головуючий 1 інстанції Гончар В.О.
Категорія : відшкодування шкоди Доповідач Борова С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого- судді Пшенічної Л.В.
суддів Борової С.А., Івах А.П.
при секретарі Остапович Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Московського районного суду м. Харкова 20 серпня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року до суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та просив стягнути на його користь на відшкодування майнової шкоди 28599 грн. , понесені ним судові витрати.
У березня 2010 року уточнив та доповнив позовні вимоги: просив відшкодувати моральну шкоду у сумі 20000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 24.07.2009 року на автодорозі Київ-Харків- Довжанський сталася ДТП. Зіткнулися автомобілі «Газ-24» під керуванням ОСОБА_1 та «Фольксваген» під його керуванням, якому спричинені механічні пошкодження. Винним у ДТП є ОСОБА_1 , який і повинен відшкодувати заподіяну шкоду.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі
Представник відповідача позов не визнав.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто на його користь з ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 28599, 405 грн. 99 коп.- судові витрати , на відшкодуваня моральної шкоди 2000 грн. В іншій частині позову відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, відмовивши ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновки суду не відповідають матеріалам справи; позивач не надав доказів, що його автомобіль мав механічні пошкодження від даної ДТП.
Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що матеріалами справи доведено вину ОСОБА_1 у ДТП, розмір матеріальної шкоди та спричинення позивачу моральної шкоди.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правостосунки, які виникли між сторонами та закон їх регулюючий.
У зв’язку з чим відповідно зі ст. 308 ЦПК України підстав для зміни або скасування судового рішення немає.
Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є власником автомобіля ГАЗ-24 держ. № НОМЕР_2, власником автомобіля «Фольксваген» держ. № НОМЕР_1 є ОСОБА_2
24 липня 2009 року на дорозі Київ- Харків-Довжанський на 501 км. сталася дорожньо- транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які керували вказаними автомобілями.
Внаслідок зіткнення автомобіль ОСОБА_2 мав механічні пошкодження. Даний випадок був предметом розгляду органів дізнання ДАІ. Постановою суду по адміністративній справі від 14 жовтня 2009 року, яка є чинної на цей час, встановлені обставини, та особи щодо яких встановлені ці обставини. ОСОБА_1 визнаний винним у ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУ пАП .
Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судом у адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином суд вірно виходив з наявності вини ОСОБА_1 у ДТП.
Наявність механічного пошкодження автомобіля «Фольксваген» підтверджується довідкою ДАЇ ( а.с. 49), дослідженням спеціаліста- автотоварознавця від 20 серпня 2009 року, яке проведено з участю ОСОБА_1, який зазначений як учасник ДТП, та про те, що дослідження проводилось пошкодженого автомобіля. Акт огляду транспортного засобу від 15 серпня 2009 року підписаний ОСОБА_1, ніяких виправлень, зауважень той не зробив. ( а.с. 54-60)
Згідно з висновком спеціаліста матеріальний збиток складає 27664, 89 грн.
ОСОБА_2 автомобіль відремонтував, у зв’язку з чим поніс витрати на його ремонт у сумі 28099 грн. Перелік пошкоджень та робіт для усунення цих пошкоджень ідентичний висновку спеціаліста та акту огляду автомобіля.
Таким чином реальна сума майнової шкоди, яка заподіяна позивачу з вини відповідача складає 28099 грн.
Також позивач поніс майнову шкоду у вигляді оплати роботи спеціаліста автотоварознавця, до якого звернувся з заявою для встановлення механічних пошкоджень автомобіля .
Дане звернення знаходиться у причинному зв’язку з ДТП.
Суд вірно визначив суму майнової шкоди заподіяної ОСОБА_2 28599 грн ., яка і була заявлена у позові.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Висновок спеціаліста є одним з видів доказів у справі. Клопотань про призначення автотоварознавчої експертизи сторони не заявляли.
Тому вважати, що суд вийшов за межі позову, та взяв до уваги неналежний доказ підстав немає.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Ст. 1188 ЦК України вказує на те, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди,розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Рішення суду відповідає вимогам ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі .
Відповідно до ст. 23 ГК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Питання про відшкодування моральної шкоди вирішено судом відповідно зі ст. 1167 ЦК України. При цьому суд першої інстанції правомірно виходив з наявності моральної шкоди, оскільки було пошкоджено майно позивача, під час ДТП у салоні автомобіля знаходились неповнолітні онуки позивача.
Доводи апеляційної скарги не стосуються розміру моральної шкоди та судових витрат , які стягнуті на користь позивача.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Неправильне вирахування державного мита та витрат пов’язаних з інформаційно- технічним забезпеченням розгляду справи при відкритті провадження у справі може бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення та не є підставою для скасування або зміни судового рішення .
Керуючись ст. 303, 304, 307 , 308 , 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді