ц
справа № 2а-2809/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2010 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Павловського Д.П.
суддів Олійника В.М., Турлакової Н.В.
при секретарі Шевченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, Державної податкової адміністрації України про зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
04 лютого 2009р. до суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, Державної податкової адміністрації України про зобов’язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в Державний реєстр не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні переконання або інші переконання відмовляються від прийняття індивідуального ідентифікаційного номеру і офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Позивач до судового засідання не з’явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 02.02.2010р. від неї надійшло клопотання про розгляд даної справи за її відсутності.
Відповідачі-1, 2 до судового засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не відомі, письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності відповідачі не подавали, заперечень на позовну заяву від них не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, 26.02.2008 року звернулась до податкового органу із заявою про проставляння в паспорті відмітки про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, збереження за нею раніше встановлених форм обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, знищення облікової картки, виключення з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру відомостей про її індивідуальний ідентифікаційний номер та загальних відомостей про неї. На звернення позивачу 27.02.2008р. була надана відповідь за №3542/з/29-0-20, в якій відповідач-1 надав роз’яснення щодо порядку здійснення процедури у разі відмови від ідентифікаційного номеру.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов'язкових платежів№ 320/94 від 22.12.1994 року (з наступними змінами і доповненнями) передбачено право платників податку та інших обов'язкових платежів через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомивши про це відповідні державні органи та сплачувати податки та інші обов’язкові платежі за раніше встановленою формою. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
На виконання вказаного положення Закону та згідно з Постановою ВР України від 26.06.1992 р. №2503-ХII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження" спільним Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226 було затверджено Порядок унесення відмітки у паспорт громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, який визначає механізм та процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 Про затвердження порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів(далі –Наказ № 602) особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви яка наведена в додатку 2 Наказу № 602 (форма В2) та додає до неї свідоцтво про народження, паспорт громадянина України та інше.
Згідно з п.3 наведеного Наказу, посадова особа органу ДПІ отримавши заяву з додатком, перевіряє інформацію про дану особу, та у термін 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена в додатку 3 до Наказу № 602 (форма ВЗ).
Відповідно до п.4 Наказу № 602 особа подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою В3 та паспорт громадянина України.
Пунктом 5 Наказу Про затвердження порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів встановлено, що посадова особа Органу внутрішніх справ розглядає довідку за ф. ВЗ щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому і паспорту, після цього вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст якої наведено в додатку 4 Наказу.
Згідно із п.6 Наказу № 602, після надходження відривного корінця до форми № ВЗ від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта, посадова особа Державної податкової інспекції протягом 2-х тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов'язкових платежів, після цього, згідно з ст.5 Закону України Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежівдо державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.
Відповідно до пункту 1 ст.42 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців№ 755 від 15 травня 2003 року (далі –Закон № 755), для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи –підприємця.
Також, відповідно до ст.17 даного Закону у разі, якщо фізична особа є засновником, її ідентифікаційний номер є складовою частиною Єдиного державного реєстру. Тобто, якщо фізична особа залишається засновником підприємства, її ідентифікаційний номер не може бути вилучено з Державного реєстру фізичних осіб.
Отже, чинним законодавством визначено державний орган, який має вчинити відмітку в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, це орган внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України , правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні також були досліджені письмові докази: заява ОСОБА_1 від 26.02.2008р., відповідь Північної МДПІ у м.Кривому Розі від 27.02.2008р. за №3542/з/29-0-20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не відмовляв в ліквідації ідентифікаційного коду позивачу, а лише рекомендував їй діяти згідно із Наказом Про затвердження порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.
Посилання позивача на те, що суд не може брати до уваги Наказ Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року №602/1226 Про затвердження порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, оскільки зазначений Наказ повністю не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, необґрунтоване, так як відповідно до статті 147 Конституції України, лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Згідно із частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Д.П. Павловський
В.М. Олійник
Н.В. Турлакова