ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6291/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Супруна Є.Б.,
при секретарі – Дубовик О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно виплаченої грошової допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В:
03 грудня 2010 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно виплаченої грошової допомоги по безробіттю в розмірі 231,19 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при отриманні виплат у зазначеній сумі громадянин ОСОБА_1 приховав факт перебування у трудових відносинах у період з 28.08.2009 р. по 30.10.2009 р. та з 02.11.2009 р. по 30.12.2009 р., а відтак, будучи зайнятою особою незаконно отримав 231,19 грн. допомоги по безробіттю. Відповідно до вимог статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримана відповідачем сума грошових коштів підлягає поверненню, однак добровільно повернута не була. У зв’язку з цим позивач просить стягнути спірну суму заборгованості у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечень проти адміністративного позову не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова повістка, направлена відповідачу за адресою АДРЕСА_1, повернулася з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання». Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Полтавській області відповідач зареєстрований саме за цією адресою.
Частиною 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин спір належить вирішувати без участі сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Підпунктом "в" ч.1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч.2 ст. 25 "Про зайнятість населення" розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Судом встановлено, що наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 17.07.2009 гр. ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Згідно з ч.2 та 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг (ч.2). Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3).
Я підтверджено матеріалами справи за результатами звірки з Державною податковою інспекцією було виявлено, що ОСОБА_1 в період знаходження на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості одночасно отримував доходи в Публічному акціонерному товаристві "Кіровоградський завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш".
За результатами проведеної Центром зайнятості перевірки встановлено, що ОСОБА_1 працював на даному підприємстві за трудовою угодою з 28.08.2009 р. по 30.10.2009 р. та з 02.11.2009 р. по 30.12.2009 р. (копії угод наявні в матеріалах справи).
Отже, під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 в період з 28.08.2009 р. по 30.10.2009 р. та з 02.11.2009 р. по 30.12.2009 р. здійснюючи оплачувану трудову діяльність приховав даний факт від позивача.
Таким чином, відповідач допустив порушення ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак не подавав відомості Центрі зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.
Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин (п.6.14 Порядку).
Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, за період перебування на обліку відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю у розмірі 231,19 грн.
Проте, на момент розгляду справи судом вказані кошти відповідачем не сплачені.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно виплаченої грошової допомоги по безробіттю - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р №37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019 суму безпідставно виплаченої грошової допомоги по безробіттю у розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2011 року.
Суддя Є.Б. Супрун