Справа №  4-35/11

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий –                    суддя Пилаєва М.  К. ,

при секретарі –                    Вірста В. І.,

за участю прокурора   Манилюка Ю.А.

розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу 08/1 управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури міста Києва Манелюка Ю.А. від 3 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи №50-5912 щодо заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те підстав та з порушенням вимог, передбачених ст.ст.94 КПК України. В обґрунтування скарги посилається на те, що в матеріалах перевірки відсутні достатні законні дані, які вказували б на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України. Зокрема заявник вважає помилковим та необґрунтованим згідно чинного законодавства висновок прокурора про те, що незаконність відчуження на підставі договору щодо врегулювання заборгованості заступником генерального директора ВАТ «АК «НАУ» ОСОБА_1 АКБ «ТК Кредит» предмету застави – пакету акцій ЗАТ «Український авіаційно-технічний центр», у кількості 1853 шт. номінальною вартістю 1 853 тис. грн. (ринковою вартістю 1 901 500 грн.), що складає 68,81 % статутного фонду державного товариства, і що відповідно до вимог ч.6, 7 ст.20 Закону України «Про заставу» таке відчуження повинно було здійснюватись виключно за рішенням суду шляхом реалізації предмета застави з аукціону (прилюдних торгів). Зокрема заявник посилається на те, що вказане відчуження здійснювалось не в порядку звернення стягнення на предмет застави у зв’язку з настанням терміну виконання кредиторських зобов’язань ПП «ТВВ» та їх невиконанням боржником, а в порядку дострокового виконання заставодавцем своїх зобов’язань за договором. Також заявник посилається на прийняття рішення про погодження передачі акцій АКБ «ТК Кредит» рішенням комісії, до складу якої входили представники ФДМ України, Державіаслужби, КМДА, Солом’янської РДА у м. Києві, а також за наявності листа-погодження ФДМ України, а заявник при підписанні договору, за яким було передано акції, діяв на виконання вказаних рішень. Також заявник посилається на відсутність  даних про заподіяння матеріальних збитків Державі, оскільки в внаслідок передачі пакету акцій боргова заборгованість ВАТ «АК «НАУ» була зменшена саме на суму вартості акцій за договором, який на сьогодні є дійсним, а одержані в кредит ПП «ТВВ» грошові кошти були витрачені на погашення заборгованості по заробітній платі ВАТ«АК «НАУ» згідно плану реструктуризації товариства. /а.с.1-3/

В судовому засіданні особа, яка подала скаргу ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримали, посилаючись на викладене у скарзі та письмових поясненнях адвоката, просили скаргу задовольнити. До викладеного у скарзі адвокат зазначив, що передача пакету акцій здійснювалось не в примусовому порядку за рішенням суду, а шляхом добровільного відчуження, яке було погоджено комісією та ФДМ України. Також адвокат зауважив, що питання про передачу банку предмету застави пакету акцій було передбачено та затверджено ФДМ України у п.4, 5 Доповнень до проекту реструктуризації товариства, сума вартості акцій за договором відповідає оціночній вартості акцій, не є меншою, а тому відсутні дані про заподіяння тяжких наслідків та факт заподіяння шкоди, а тому відсутня обов’язкова кваліфікуюча ознака. Заявник в доповнення до скарги та пояснень адвоката, заперечив дійсність пояснень колишнього заступника голови ФДМ України ОСОБА_4, який заперечує надання ФДМ України в листі від 14.01.2009 своєї згоди на передачу пакету акцій, стверджуючи про надання тільки погодження щодо початкової вартості акцій для їх подальшого продажу згідно законодавства, оскільки вказаний лист містить посилання на згадані положення доповнень до проекту реструктуризації товариства, рішення комісії від 23.12.2008 та на неможливість виконання зобов’язань компанією у зв’язку з підвищенням відсоткової ставки за кредитним договором, таким чином вважаючи вказаний лист погодженням ФДМ України передачі акцій як предмету застави. Також заявник посилається на припущення прокурором наявності у нього умислу, усвідомлення протиправності передачі акцій в позасудовому порядку та вчинення передачі в інтересах третіх осіб з посиланням на те, що заявник протягом розгляду  справи у господарському суді заперечував щодо звернення стягнення на предмети іпотеки в позасудовому порядку, оскільки  звернення стягнення на предмет іпотеки відбувалось за позовом банку в примусовому порядку у зв’язку з простроченням термінів сплати кредиту і без добровільної згоди компанії як іпотекодателя.     

Головне КРУ України, за листом заступника голови якого ОСОБА_5 «Про результати аудиту» проводилась перевірка в порядку ст.97 КПК України,/а.м.1, 2-4, т.1/, направило в судове засідання свого представника ОСОБА_6, яка встановлені та викладені у листі обставини порушень вимог ст.20 ЗУ «Про заставу»  при передачі пакету акцій ЗАТ «Український авіаційно-технічний центр» шляхом договору між банком та компанією за підписом ОСОБА_1, підтримала в повному обсязі, зазначивши, що згідно умов договору застави між сторонами та вимог ст.20 вказаного Закону, звернення стягнення на предмет застави повинно здійснюватись виключно за рішенням суду на конкурентних засадах шляхом аукціону. Також зауваживши, що положення Доповнень до проекту реструктуризації не визначали безумовну передачу АКБ «ТК Кредит»  пакету акцій ЗАТ «Український авіаційно-технічний центр», а мали на увазі можливість передачі акцій утворених в процесі реструктуризації товариств, акції яких підлягали передачі в заставу як захід реструктуризації заборгованості, до яких не відносилось ЗАТ «УАТЦ».

Прокурор Манелюк Ю.А., який виніс оскаржувану постанову, доводи, викладені у скарзі та поясненнях адвоката та заявника в судовому засіданні не визнав, вважає, що скарга є безпідставною, а доводи - необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України уповноваженою особою за наявності на те приводів та підстав, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому зазначивши, що приводом було безпосереднє виявлення ним ознак злочину в діях ОСОБА_1 за ч.3 ст.365 КК України на підставі достатніх даних, наявних в матеріалах перевірки та досліджених судом, зокрема акту аудиту ГКРУ України та інших матеріалах. По суті доводів скарги зазначив, що ці доводи є власним тлумаченням заявником та адвокатом норм чинного законодавства, разом з тим передача, відчуження заставленого пакету акцій державного товариства відповідно до ЗУ «Про заставу» можливі виключно в судовому порядку, шляхом звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду та примусового продажу на аукціоні чи з публічних торгів з визначенням початковою ціною суму ринкової вартості акцій, про що зазначено в договорі застави та встановлено ст.20 ЗУ «Про заставу». ФДМ України свого погодження щодо передачі не надавав, що підтверджується поясненнями заступника голови Фонду ОСОБА_4, зміст листа якого на власний розсуд тлумачиться заявником, протокол і рішення комісії, а також положення Доповнень до проекту реструктуризації, є тільки погодженням можливості та намірів передачі і відчуження акцій як предмету заставу, яке має здійснюватись у встановленому законом порядку. Заподіяння тяжких наслідків виразилось у незаконному відчуженні пакету акцій державної власності, розмір становить  вартість пакету акцій у розмірі 1901 500 грн., що в свою чергу впливає на кваліфікацію дій за ч.3 ст.365 КК України. При цьому слідчий зауважив, що вказані положення законодавства були відомі та зрозумілі заявнику, оскільки за аналогічних обставин тільки в судовому порядку за рішенням суду було відчужено предмети іпотеки, чим було обґрунтовано позицію заявника при розгляді справи в суді та запереченні можливості передачі предметів іпотеки в поза судовому порядку, що вказує на думку слідчого про усвідомлення ОСОБА_1 протиправності своїх дій та наявність умислу на їх вчинення. Також прокурор зазначив, що в оскаржуваній постанові допущено помилку при зазначенні по-батькові ОСОБА_1, про що слідчим винесено постанову про уточнення даних в порядку ст.130 КПК України, яку надав суду для приєднання до матеріалів, зауваживши, що у даній постанові слідчим також допущено помилку при зазначенні дати постанови, що виявилось в судовому засіданні.  

Протягом розгляду справи судом на підставі паспорту заявника було встановлено та уточнено правильне написання по-батькові заявника ОСОБА_1 «Вячеславович», що також уточено в порядку ст.130 КПК України постановою слідчого у кримінальній  справі №50-5912 в оскаржуваній постанові про порушення справи щодо ОСОБА_1./а.м.304, т.3/   

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу №50-5912,  заслухавши пояснення заявника та його представника адвоката ОСОБА_3, представника Головного КРУ України, за листом заступника голови якого ОСОБА_5 «Про результати аудиту» проводилась перевірка в порядку ст.97 КПК України і який міститься в наданих суду матеріалах, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою прокурора відділу 08/1 управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури міста Києва Манелюка Ю.А. від 3 листопада 2010 року порушено кримінальну справу №50-5912 щодо заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, за наступних обставин. В порушення умов п.14.2.2 договору застави між АКБ «ТК Кредит» та ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» №823 від 22.10.2004 та вимог ст.ст. 20, 21 Закону України та перевищуючи свої службові повноваження, умисно в інтересах третіх осіб, ОСОБА_1 без рішення суду та без реалізації заставленого майна спеціалізованими організаціями з аукціону, тобто при відсутності правових підстав підписав договір врегулювання заборгованості та акт прийому-передачі цінних паперів від 16.01.2009, відповідно до яких передав заставу (пакет акцій ЗАТ «УАТЦ») заставодержателю – АКБ «ТК Кредит», чим спричинив тяжкі наслідки на суму 1 901 500 грн./а.м.302-303, т.3/

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину. Відповідно до ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у перевищенні службових повноважень, вчиненні дій, які явно виходить за межі наданих особі службових повноважень, які спричинили тяжкі наслідки.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів перевірки, законним приводом до порушення даної кримінальної справи став лист-повідомлення за підписом заступника Головного КРУ України ОСОБА_5 від 20.05.2010 №17-17/64 «Про результати аудиту», за яким було проведено перевірку в порядку ст.97 КПК України /а.м.1, 2-4/ та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину на підставі матеріалів вказаної перевірки, зареєстрованих у встановленому порядку Прокуратурою м. Києва в Книзі ОЗПпЗ 29.07.2010 за №134 /а.м.226, т.2/, що відповідає вимогам ч.1 ст.94, ст.98 КПК України.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону та подальше її спрямування.

Як перевірено, судом фактичні дані про викладені в постанові обставини та про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину,  передбаченого ч.3 ст.365 КК України, містяться в листі та матеріалах аудиту ГКРУ України/а.м.2-4, т.1, а.м.93-231, т.3/, завірених копіях документів: договорі застави №823 від 22.10.2004, договорі щодо врегулювання заборгованості 16.01.2009, акті прийому-передачі від 16.01.2009 /а.м.90-91, 93, 94, т.1/, протоколах засідання комісії, наглядової ради ВАТ «Авіакомпанія «НАУ» від 23.12.2008 №8 /а.м.79-80, 85, т.1/, листі ФДМ України від 14.01.2009 /а.м.92, т.1/ листуванні АКБ «ТУ Кредит», ПП «ТВВ» та ВАТ «Авіакомпанія «НАУ» /а.м.77-78, 84, т.1/, поясненнях ОСОБА_1, колишнього заступника голови ФДМ України ОСОБА_4, головного держаудиторів ОСОБА_7, ОСОБА_6, /а.м.72-74, т.2, а.м.3, 4-6, 21-23,  т.3/, установчих та реєстраційних документах ЗАТ «УАТЦ»: копії наказу ФДМ України, протоколу установчих зборів, установчому договорі, документах про оцінку вартості акцій /а.м. 63, 64, 65-74, 97-105, т.1/, Доповненнях до проекту реструктуризації ВАТ «Авіакомпанія «НАУ» /а.м.26, т.2/ і які відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються законними та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки отримані у встановленому законом порядку в ході дослідчої перевірки і містять дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину - ознаки злочину, які вказують на реальність конкретної події злочину.

Перевіряючи законність джерел отримання даних та їх достатність  суд не приймає доводів заявника та адвоката щодо незаконності та недостатності даних з пояснень колишнього заступника голови ФДМ України ОСОБА_4 щодо листа ФДМ України від 14.01.2009, як необґрунтовані та безпідставні, оскільки ці пояснення одержані у встановленому порядку, а по суті ці доводи стосуються оцінки заявником та адвокатом викладених у поясненнях та листі обставин та даних у якості доказів  наявності чи відсутності певних обставин, що відповідно до ст.236-8 КПК України не відноситься до повноважень суду при розгляді даної скарги та предмету судового дослідження.   

Таким чином викладені у скарзі та поясненнях доводи про незаконність та недостатність в матеріалах перевірки даних, які вказують на наявність ознак злочину за ч.3 ст.365 КК України, спростовуються матеріалами перевірки та вищевикладеним.

По суті викладених вище доводів скарги та адвоката, зокрема щодо наявності обставин у правовідносинах сторін та підстав згідно закону для незастосування певних положень чинного законодавства України щодо порядку передачі та відчуження акцій, а також щодо факту заподіяння шкоди, слід зазначити, що ці доводи ґрунтуються на підставі оцінки та тлумачення заявником та адвокатом обставин та наявних в матеріалах перевірки даних, а також положень чинного законодавства, як таких, що вказують на відсутність, в тому числі в діях ОСОБА_1, події та складу злочину за ч.3 ст.365 КК України. Разом з тим, виходячи з вимог ч.15 ст.236-8 КПК України,  по суті ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки лежать в площині оцінки наявних в матеріалах перевірки даних у якості доказів в їх сукупності, належності та допустимості, встановлення та з’ясування всіх обставин у справі, встановлення ознак та складу злочину в діях інших осіб і встановлення винних осіб,  надання правильної кваліфікації дій, які можуть бути встановлені та отримані тільки процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і не можуть бути, за наявності вказаних вище даних, спростовані чи підтверджені в ході дослідчої перевірки.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ №6 від 04.06.2010, ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

  Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу 08/1 управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури міста Києва Манелюка Ю.А. від 3 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи №50-5912 щодо заступника генерального директора ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                          М. К. Пилаєва