19.07.1999

Справа № 2-2/1999

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 1999 року Кам"янський райсуд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Ребриної Н.Г.

при секретарі - Ходанковій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам"янка Черкаської обл. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна та додатковою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності на Ѕ автомобіля.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 травня 1984 р. по 24 липня 1997р. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , 1984 р. народження та дочку ОСОБА_5 , 1988 р. народження.

ОСОБА_1 звернулась до Кам"янського райсуду з позовом до ОСОБА_2 про розділ майна та під час провадження по даній справі пред"явила додатковий позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на Ѕ автомобіля, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 розділити спільне майно в добровільному порядку не погоджується.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтвердила частково, просила розділити будинковолодіння по п"ятому варіанту судово-технічної експертизи, визнати за нею та двома дітьми право власності на ѕ (75/100) частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , а також визнати договір купівлі - продажу автомобіля ВАЗ -2107 дн НОМЕР_1 : укладений нею ОСОБА_2 з однієї сторони і ОСОБА_3 з другої сторони дійсним та стягнути з ОСОБА_2 на її користь вартість Ѕ вказаного автомобіля. Відповідач ОСОБА_2 з позовом частково згоден, просив розділити будинковолодіння також по 5-му варіанту судово-технічної експертизи, визнати за ним право власності на ј(25/100) частину. Заперечував проти визнання договору купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2107 дн НОМЕР_1 , укладеного між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним і визнання за позивачкою права власності на Ѕ цього автомобіля, поскільки автомашина була придбана за період шлюбу за позичені в ОСОБА_6 375 млн. крб. і повернута останньому на його вимогу в рахунок боргу, при цьому ОСОБА_1 на такі дії погоджувалася.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не сповістив. Згідно повідомлення про розшук ОСОБА_3 , Кам"янський РВ УМВС встановив, що він проживає за вказаною позивачкою адресою. Через неявку ОСОБА_3 до Придніпровського райсуду м. Черкаси, залишились не виконаними ухвали Кам"янського райсуду про судове доручення, зокрема, допитати його в якості відповідача і т.д., тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

В період шлюбу сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 1987 році побудували будинок з надвірними будівлями, що згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок , виданого Кам"янською райрадою 25.09.1995 р. належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , поскільки спільне домоволодіння є майном бувшого колгоспного двору , розмір частки колишнього члена колгоспного двору в спільному майні, що належить дворові і збереглося після цього перетворення , встановлюється на підставі ст.123 ЦК УРСР.

Тому як члени даного двору ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 мають право на ѕ частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 має право на ј частину вищевказаного домоволодіння.

Згідно рішення виконкому Телепинської сільради від 19.09.1999 р. за № 81 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не наданий дозвіл на перепланування та переобладнання будинку у зв"язку з тим, що останній не дав згоди на таке. Суд вважає вищевказане рішення необґрунтованим та не погоджується з ним, поскільки згідно висновків судово-технічної експертизи від 22.07.1997 р. /а.с.25/,/а.с.90/ розділ будинковолодіння по АДРЕСА_1 можливий в натурі. Крім того, в судовому засіданні позивачка та відповідач ОСОБА_2 не заперечували проти розділу домоволодіння.

Вивчивши матеріали експертиз, врахувавши думку сторін про розділ будинку і надвірних споруд по 5-му варіанту додаткової експертизи судово-технічної, а також вартість можливих затрат на перепланування і переобладнання жилого будинку, суд вважає, що розділ спірного домоволодіння доцільно провести дійсно по 5-му варіанту судтехекспертизи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачці ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх членів колишнього колгоспного двору ОСОБА_7 , 1984 р. народження, ОСОБА_7 , 1988 р. народження необхідно виділити ѕ частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з приміщень № 1 пл. 6,1 кв. м., № 2 пл.2,3 кв. м., № 3пл. 10,1 кв. м., № 4 пл. 9,4 кв. м., № 5 пл.10,5 кв. м., № 7 пл.12,4 кв. м. в жилому будинку "А", веранди "а", літньої кухні ( сараю ) "Б" - приміщення 1 площею 18,5 кв. м., № 2 пл. 17,3 кв. м., № 3 пл. 15,6 кв. м , підвалу п/д, сажу "В", благоустрою на суму 145 грн., а всього на суму 7127 гр.

Відповідачу ОСОБА_2 слід виділити ј (25/100) частину вищевказаного домоволодіння, а саме: в жилому будинку "А" приміщення № 6 пл. 18,2 кв. м., літню кухню (сарай) "Б" - приміщення № 4 пл. 26,5 кв. м., благоустрій на суму 73 гр., а всього 2383 гр. У зв"язку з тим, що залишок по вартості виділених часток у відповідача складає 0,2 %, або 5 гр.50 коп. від суми розділу , зазначену суму необхідно стягнути на користь позивачки, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей. Криницю залишити в спільному користуванні. Роботи по переплануванню в жилому будинку потрібно покласти на сторони.

В судовому засіданні встановлено, що в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили в ОСОБА_8 автомобіль ВАЗ-21074 дн НОМЕР_1 1991 р. випуску, як стверджували сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_6 гроші за автомобіль, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вказали на суму 3600 доларів США, а ОСОБА_2 2000 доларів США або 375 млн. крб., передавали ОСОБА_3 в його квартирі в м. Черкаси після чого останній віддав їм автомобіль і так як були відсутні кошти на укладення нотаріально договору купівлі-продажу - ОСОБА_3 згідно доручення від 13.11.1995 р. уповноважив ОСОБА_2 керувати, технічно обслуговувати, зняти з обліку в органах ДАІ і продати через комісійний магазин чи іншим способом, включаючи дарування, вищевказаний автомобіль.

Суд вважає, недостовірними покази ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про то, що ОСОБА_2 купив автомобіль ВАЗ - 21074 дн НОМЕР_1 на позичені останнім 2000 дол. США , поскільки ОСОБА_6 стверджував у судовому засіданні що ОСОБА_2 сплатив за автомашину ОСОБА_3 3600-3800 дол. США , ОСОБА_2 не представив письмових розписок на позику , крім того їх покази спростовуються поясненнями позивачки ОСОБА_1 , її матері ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 .

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що поскільки ОСОБА_6 вимагав повернути борг -375 млн. крб.., то він , погоджуючи свої дії з дружиною ОСОБА_1 продав спірний автомобіль за 3,5 тис. гр., або 2000 дол. США у вересні 1997р. ОСОБА_11 , розрахувавшись з ОСОБА_6 . Угоду з ОСОБА_12 оформив таким чином - ОСОБА_3 дав ОСОБА_11 генеральне доручення на право керувати, зняти з обліку, продати і т.д. автомобіль. Свідок ОСОБА_11 підтвердив , що дійсно ОСОБА_2 продав йому за вказану суму автомобіль і ОСОБА_3 оформив на нього генеральне доручення.

У суда є всі підстави вважати, що укладаючи цю угоду, сторони діяли недобросовісно, т. як ОСОБА_2 знав про те, що ОСОБА_1 мала також право на цей автомобіль, але її думки з приводу продажу відповідач не питав, тим більше, що продана автомашина була за набагато нижчу ціну і тоді коли справа про розділ майна знаходилась в суді.

Зазначена угода була заключена з тією метою, щоб автомобіль не був розділений згідно з вимогами діючого законодавства між сторонами . В липні 1997 р. ОСОБА_2 відмовився предоставити автомобіль ВАЗ - 21074 в експертне підприємство для проведення автотехнічної експертизи . Згідно висновку вищевказаної експертизи № С-345 автомашина ВАЗ - 21074 дн НОМЕР_1 має вартість в цінах липня 1997 р. - 6490,8 гр.

Згідно з підп. "д" п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 р. № 3 із змінами "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" відсутність згоди другого дружини на відчуження спільного майна може бути підставою для визнання недійсною угоди, коли судом встановлено, що сторони /сторона/ в угоді діяли недобросовісно.

В судовому засіданні позивачці ОСОБА_1 роз"яснено право звернутись до суду з позовом про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля між ОСОБА_11 і ОСОБА_2 недійсною, однак вона відмовилась через відсутність коштів.

Таким чином суд вважає, що договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21074 дн НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з однієї сторони , ОСОБА_3 - з другої, слід визнати дійсним. Згідно ст. 22 КпШС України автомобіль, придбаний в період шлюбу , належить обом подружжям на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на Ѕ цього майна.

Відповідно доручення від 23.09.1997 р., посвідченого приватним нотаріусом Пешехоновою А.В., ОСОБА_11 уповноважив ОСОБА_2 керувати , розпоряджатись автомобілем марки ВАЗ - 21074 дн НОМЕР_1. Залишаючи автомобіль у власності відповідача ОСОБА_2 суд враховує, що протягом тривалого часу він ним користувався, займався його ремонтом та обслуговуванням, працює водієм. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути вартість Ѕ частини спірного автомобіля, тобто 3245 гр. 40 коп. згідно експертної оцінки.

Враховуючи викладене , на підставі ст.ст. 120-121,123,126 ЦК УРСР , ст.ст.47 ч. 2, 113,115 ЦК України, ст. ст. 22,28,29 КпШС України, ст. 16 Закону України "Про власність", керуючись ст.ст. 15,30,62,75,80,202,203 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна та додатковий позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності на Ѕ автомобіля задоволити частково.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , за нею ж в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 ,1984 р. народження, ОСОБА_7 , 1988 р. народження на ѕ (75/100) частин будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 і виділити їм цю частину, що складається з приміщень № 1 пл. 6,1 кв. м., № 2 пл. 2,3 кв. м., № 3 пл.10,1 кв. м., № 4 пл.9,4 кв. м., № 5 пл. 10,5 кв. м., № 7 пл.12,4 кв. м. в жилому будинку "А", веранди "а" літньої кухні (сараю) "Б" - приміщення № 1 пл. 18,5 кв. м. №2 пл.17,3 кв. м. № 3 пл. 15,6 кв. м , підвалу п/д, сажу "В", благоустрою на суму 145 гр, а всього на суму 7127 гр.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на ј (25/100) частин вищевказаного будинковолодіння і виділити йому цю частину, що складається з: приміщення № 6 пл.18,2 кв. м., в жилому будинку "А", літньої кухні /сараю/ "Б" - приміщення № 4 пл.26,5 кв. м., благоустрою на суму 73 гр., а всього на суму 2383 гр.

Криницю залишити в спільному користуванні.

Зобов"язати ОСОБА_1 її ж в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_7 закрити дверний пройом між приміщеннями № 7-№ 6 в жилому будинку "А", а ОСОБА_2 - обладнати зовнішній вхід у будинок "А" /на схемі вказано червоною стрілкою/, ОСОБА_1 - закрити дверний пройом між приміщеннями АДРЕСА_2 і № 3 з літньої кухні /сараю/ "Б".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , її ж в інтересах н/л дітей 5 гр. 50 коп. - лишок по вартості виділених часток від суми розділу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , її ж в інтересах н/л дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_7 155 гр. - витрати по проведенню техекспертиз та 60 гр. - держмито при подачі позову.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави держмито в сумі 296 гр. 35 коп.

Визнати договір купівлі - продажу автомобіля ВАЗ -2107 державний номер НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_3 - з другої, дійсним.

Визнати право власності на Ѕ частину вищевказаного автомобіля за ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 вартість Ѕ частини автомашини в сумі 3245 гр. 40 коп. на її користь.

Визнати право власності на автомобіль марки ВАЗ - 2107 держномер НОМЕР_1 , 1991 р. випуску за ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 гр. витрати за проведення авто технічної експертизи та 162 гр. 26 коп. - держмито за подання позову.

Рішення може бути оскаржене в судову колегію по цивільних справах Черкаського облсуду протягом 10 дн. з моменту проголошення через Кам"янський райсуд .

Суддя: