2-а-342/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 січня 2011 року                                                                                м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі: головуючого - судді Терещенко О.Є.

при секретарі Яковенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каховка адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Каховка та Каховському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він має статус дитини війни. Відповідач не виплачує їй, щомісячно, як дитині війни, соціальну допомогу в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 зазначеного Закону. Просила суд визнати дії відповідача по ненарахуванню та невиплаті щомісячної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Каховка та Каховському районі нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надавши заяву, в якій на позовних вимогах наполягає, просить справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, надавши письмові заперечення та заяву, в яких просила суд відмовити у задоволенні позову, справу розглянути за її відсутністю.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, за наступних підстав:

Судом встановлено, що позивачка, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно, є пенсіонером за віком, має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки відповідно до ст.1 зазначеного Закону, «дитина війни» - це особа, яка є гро мадянином України та якій на час закінчення Другої Світової Війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивачка звернулася до адміністрації відповідача із заявою про підвищення пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте, як витікає з повідомлення Уп-равління Пенсійного фонду України в м.Каховка та Каховському районі від 24.11.2010 року, їй в підвищенні пенсії на 30 % було відмовлено.

Суд вважає відмову відповідача у підвищенні пенсії позивачці в період з 24.05.2010 року до 24.11.2010 року неправомірною, оскільки позивачка є пенсіонером за віком, пенсія призначена і виплачується Управлінням Пенсійного фонду в м. Каховка та Каховському районі, і вона має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було призупинено на 2007 р. дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»Кабінету Міністрів Ук-раїни надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Вищевказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за ві-ком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового ста-жу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня - 706 гривень, з 01 липня - 709 гривень, з 01 жовтня - 723 гривні, а з 01 грудня - 734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Цими Законами будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не внесено та дія цієї статті не зупинена, а тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та з наступними змінами його розміру.

Крім того, посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка встановлює роз мір підвищення до пенсії, є невірним, оскільки це питання регулюється відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Постанова КМУ є підзаконним нормативним актом.

З цих підстав, суд вважає, що вимоги позивачки про нарахування їй недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 24.05.2010 року до 24.11.2010 року обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Разом з тим, решту інших вимог позивача, щодо виплати недорахованих сум, то суд вважає необґрунтованими і такими, що слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У зв'язку із неоднозначністю судової практики при вирішенні спорів щодо призначення та виплати соціальної допомоги дітям війни Інформаційним листом голови Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010 року № 1425/11/13-10 роз'яснено судам, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України та іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлю-ється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знай де підстав для поновлення строку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАСУ суддя, після одержання позовної заяви, з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Оскільки позивачка дізналася про порушення свого права з листа начальника Управління  ПФУ у м.Каховка та Каховському районі №7053/05 від 24.11.2010 року, суд вважає, що саме з цього моменту слід відраховувати встановлений ст. 99 КАСУ 6-місячний строк. Так як позивачкою не наведено підстав для визнання поважними причин пропуску цього строку, суд вважає, що остання без поважних причин пропустила строк звернення до суду за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 24.05.2010, а тому адміністративний позов в цій частині задоволеним бути не може.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 99, 100, 159, 161, 162, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.1, 6, 28 Закону України «Про соціальний захист ді-тей війни», суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Каховка та Каховському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’яз-кове державне пенсійне страхування» за період часу 24.05.2010 року по 24.11.2010 року, за виключенням виплачених сум.

В решті інших позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                          Суддя:                                                            О.Є. Терещенко