Справа № 2-а-902/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2011 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Бершова Г.Є., при секретарі Білик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до працівника ІДПС БДПС по обслуговування міста Харкова Ґедзь Сергія Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду міста Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до працівника ІДПС БДПС по обслуговування міста Харкова Ґедзь Сергія Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 19.12.2010 року, серія АХ1 № 042385 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки відповідача про порушення ним Правил дорожнього руху України, за викладених у постанові обставин, не відповідають дійсності.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підставив, викладених у позовній заяві.
Відповідач працівник ІДПС БДПС по обслуговування міста Харкова Ґедзь Сергій Іванович являючись суб`єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить звіт факсу про відправлення факсимільного повідомлення про виклик до суду, в судове засідання не з’явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 4 ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати відповідно до положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням ( проступком) визначається протиправна , винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб’єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Кодексом про адміністративні правопорушення України визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення, а також змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення. У цих процесуальних документах повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи , зокрема про місце і час вчинення правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для правильного вирішення питання про наявність в діях водія транспортного засобу складу правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП, потрібно з’ясувати, зокрема, місце руху транспортного засобу, швидкісний режим, який дозволено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Ці дані встановлюються на підставі засобів доказування, вичерпний перелік яких наведено у ст. 251 КУпАП.
Вищезазначених вимог закону відповідачем при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не дотримано.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, 19 грудня 2010 року, о 17.00 год., ОСОБА_1, рухаючись на автомобілі «SUBARU», державний номер НОМЕР_1 в місті Харкові по проспекту Гагаріна зі швидкістю 69 км/год., перевищив швидкість руху на 29 км/год. чим порушив п.8.4 Правил Дорожнього руху України. Адміністративне правопорушення було зафіксоване спеціальним технічним засобом «Беркут»0512198.
Жодного доказу на підтвердження цього висновку, працівник ІДПС БДПС по обслуговування міста Харкова Ґедзь Сергій Іванович у постанові не навів. Крім цього, в постанові вказано, що своїми діями позивач порушив п.8.4 Правил Дорожнього руху України, однак положення п.8.4 ПДР встановлюють лише групи дорожніх знаків і не встановлює обмеження швидкості руху.
Сам ОСОБА_1 в позовній заяві стверджував, що 19.12.2010 року були складні погодні умови в зв’язку з чим, швидкість його автомобілю не перевищувала 55 км/год., що не є складом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП і тим паче не порушує положення п. 8.4. Правил Дорожнього руху України і ці твердження ОСОБА_1 представленими суду матеріалами не спростованні.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості про свідків, до матеріалів справи не надано пояснення свідків, всупереч положенням Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху України, затвердженої наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, за обставин, так як вони викладені в постанові; відповідач в судове засідання не з’явився і не надав доказів правомірності свого рішення, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 71 КАС України є його обов’язком, суд з урахуванням конституційного принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України), вважає за необхідне постанову в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, як таку, що винесена відповідачем з порушенням ст.ст. 283, 284 КУпАП, а провадження в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,6,7,8,17-19,69-71,128,158-163 КАС України, ст.ст. 1,2,9,246, 247, 288 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до працівника ІДПС БДПС по обслуговування міста Харкова Ґедзь Сергія Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –задовольнити.
Постанову працівника ІДПС БДПС по обслуговування міста Харкова Ґедзь Сергія Івановича від 19.12.2010 року, серія АХ1 № 042385 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - визнати незаконною та скасувати.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: