Справа № 2-438/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 року                                                                          Хортицький районний суд

       м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді –Нещеретної Л.М.

              при секретарі           –Мороз В.С.

              адвоката                   –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та коштів на утримання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_3 та стягнути з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 2009 року народження, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, а також 1/5 частину всіх видів його заробітку на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку, посилаючись на те, що шлюбні стосунки з відповідачем фактично припинені з квітня 2010 року з тієї причини, що постійні сварки та непорозуміння з відповідачем привели до втрати почуття любові та поваги один до одного вона доглядає за дитиною –донькою ОСОБА_4, 2009 року народження, тому самостійного доходу не має, а відповідач надавати матеріальну допомогу на її утримання та утримання доньки не бажає.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі в відповідачем ОСОБА_3, від якого має неповнолітню дочку. Фактично шлюбні стосунки з відповідачем припинені з квітня 2010 року, вважає що шлюб розпався остаточно, зберегти його на майбутнє неможливо, оскільки збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам їх неповнолітньої дочки, тому просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_3, а також стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 2009 року народження, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача та кошти на своє утримання у розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, так як вона самостійного заробітку не має, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а відповідач добровільно надавати матеріальну допомогу відмовляється.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що заперечу проти розірвання шлюбу з ОСОБА_2, так як вважає, що вона повинна з ним помиритися. Крім того пояснив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а в задоволенні вимог про стягнення коштів на утримання ОСОБА_2 просить відмовити, оскільки він не зобов’язаний її утримувати та їй повинні допомогти матеріально її батьки.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, доводи адвоката ОСОБА_1, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову по наступним міркуванням.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 19.04.2008 року у Комунарському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 250. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтві про народження якого батьком записаний відповідач –ОСОБА_3. Сторони створити міцної  сім'ї  за  час  спільного  проживання не змогли  внаслідок  чого у квітні 2010 році шлюб фактично розпався,  подружні стосунки припинились, сторони втратили друг до друга почуття любові і поваги, примирення між ними неможливо, подальше спільне життя подружжя і  збереження  шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.

Відповідно  до  п. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно  до ч. 2  ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило  б  інтересам одного з них,  інтересам їхньої дитини.

Таким чином,  враховуючи викладене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню, та шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя  і збереження  шлюбу  буде  суперечити  їхнім  інтересам та інтересам їхньої дитини.

Крім того, неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір’ю –позивачкою по справі, а відповідач добровільно виділяти грошові кошти на його утримання відмовляється.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утриманні від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує розмір встановленого законодавством прожиткового мінімуму, стан здоров'я і матеріальне становище сторін, позивача –який страждає отипічним дерматитом, дитини, яка знаходиться на утриманні матері –позивачки по справі, матеріальне становище платника аліментів, який має постійне місце роботи у ВАТ «Запорізький трансформаторний завод», заробіток його постійний та регулярний, інших стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться, а також він має батька, який є інвалідом, перебуває на обліку в Обласній психіатричній лікарні та щодо якого призначений опікун ОСОБА_5, матеріальне становище позивачки, яка самостійного доходу не має, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів на користь позивачки ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та коштів на утримання позивачки ОСОБА_2 у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-11, 14, 57, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 84, 104, 105, 109, 110, 112, 180-183 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 19.04.2008 року у Комунарському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 250.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Запоріжжі, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі ј  частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 17.12.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Запоріжжі, на користь ОСОБА_2 кошти на її утримання у розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 17.12.2010 р. до досягнення дитиною –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку, а саме до 14.06.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 держмито в доход держави в розмірі 51 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя на користь державного бюджету Хортицького району, ЄДРПОУ –34676906, рахунок № 31211259700008, банк одержувача –ГУДКУ в Запорізькій області, МФО банку –813015, код платежу –22050000 у розмірі 120 гривень.

В іншій частині рішення –відмовити.

Рішення, після набрання ним законної сили надіслати до Хортицького відділу РАЦС Запорізького МУЮ.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                 Л.М. Нещеретна