ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. Справа № 911/2940/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 (повний текст складено 16.07.2021)

у справі №911/2940/20 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпостачсервіс"

про зобов`язання вчинити дії за договором та стягнення збитків

секретар судового засідання Руденко Н.С.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Дударенко А.Д. (адвокат) свідоцтво №4286 від 17.05.2019 (в режимі відеоконференції);

- відповідача: Поночевна А.О. (адвокат) посвідчення №21/2012 від 04.04.2019;

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Келте» заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпостачсервіс» про зобов`язання вчинити дії за договором та про стягнення 5260 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки та монтажу №28/02АВ-1 від 28.02.2019, що укладений між ним та позивачем, з прийняття обладнання, що передане позивачу для проведення діагностики у зв`язку з пошкодженням вказаного обладнання, з огляду на що також заявлені збитки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у задоволенні позову відмовлено з огляду на встановлення у даній справі обставин фактичного виконання умов договору поставки та монтажу №28/02АВ-1 від 29.02.2019, та наявність гарантійного випадку, за умови недоведеності з боку позивача наявності вини відповідача щодо порушення правил експлуатації, зберігання виробу або втручання в його роботу, що унеможливлює задоволення позову щодо стягнення збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування підстав апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 236, 238 ГПК України, а також стверджує, що місцевий господарський суд прийняв рішення без дослідження усіх істотних обставин справи, зокрема залишено поза уваги умови додаткової угоди від 01.10.2019 до Договору поставки №28/02/АВ-1, який підтверджує, що позивач виконав свої зобов`язання по договору в повному обсязі. Також наголошує на тому, що судом І інстанції не взято до уваги, що обладнання використовувалось відповідачем до 26.08.2020, а відлік гарантійного терміну з моменту усунення недоліків за актом дефектації № 7 від 31.10.2019 є безпідставним. Також позивач наголошує на тому, що втручання третіх осіб в роботу холодильного обладнання, виключає гарантійний випадок виходу з ладу компресора та контролера. Разом з тим заявник апеляційної скарги зауважує на тому, що відповідач неправомірно відмовляється прийняти компресор та контролер, які були передані ТОВ «Келте» для проведення діагностики та зобов`язаний прийняти товар та відшкодувати завдані позивачеві збитки, оскільки вихід з ладу компресора та контролера стався з вини відповідача та не є гарантійним випадком.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Келте» на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі № 911/2940/20; розгляд справи призначено на 15.09.2021.

20.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Келте» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Келте» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; повідомлено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 15.09.2021.

09.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпостачсервіс» надійшли письмові пояснення.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 №09.1-08/4345/21 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2940/20 у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно з протоколом та витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Келте» на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі №911/2940/20 до провадження у визначеному складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2021.

У судовому засіданні 15.09.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву в режимі відеоконференції до 18.10.2021.

Судове засідання, призначене на 18.10.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Попікової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 розгляд даної справи призначено на 22.11.2021.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 №09.1-08/5951/21 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2940/20 у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно з протоколом та витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Келте» на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі №911/2940/20 до провадження у визначеному складі суду.

Колегія суддів розглянувши клопотання представника позивача адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни про поновлення пропущеного строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду даної справи в суді І інстанції, не вбачає правових підстав для його задоволення враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно імперативних приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позиції учасників справи.

Від відповідача надійшли пояснення по суті апеляційної скарги, у яких останній просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду І інстанції залишити в силі. При цьому відповідач наголошував на тому, що він не надавав згоди на проведення діагностики та фіксації пошкодження, а також згоди на демонтаж та вивезення такого обладнання, та відсутності відповідного акта про передачу позивачеві згаданого обладнання.

У судовому засіданні 22.11.2021 в режимі відеоконференції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як було встановлено судом І інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Келте» (позивач, виконавець) та ТОВ «Енергобудпостачсервіс» (відповідач, покупець) укладено договір поставки та монтажу №28/02АВ-1 від 28.02.2019, згідно з яким, в порядку і на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе обов`язки не тільки якісно виконати роботи з постачання та монтажу холодильного обладнання, згідно специфікацій із власних матеріалів та устаткування (монтаж сандвіч панелей, електричної частини та обладнання холоду), а і гарантує правильність технології охолодження та заморозки ягоди згідно технічного завдання.

Відповідно до пункту 1.3 Договору підрядник гарантує якісне проведення робіт по постачанню та монтажу обладнання згідно цього договору в повному об`ємі, під ключ.

Згідно з пунктом 3.1 Договору кінцевий термін постачання обладнання та виконання робіт до 01.07.2019, поетапний термін постачання обладнання та виконання робіт вказується в специфікаціях та в графіку постачання та виконання до даного договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору замовник на термін дії договору надає підрядникові можливість безперешкодного доступу на територію об`єкту монтажу та створює необхідні умови для проведення робіт.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що постачання вважається повністю здійснене після підписання сторонами актів прийому передачі матеріалів, устаткування та робіт згідно договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору в разі відмови замовником підписати акт прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 днів, без належної письмової мотивації, роботи вважаються виконаними належним чином.

У разі виявлення недоліків в роботі, виконаної підрядником, складається дефектний акт з вказівкою переліку недоліків і термінів їх усунення, а також нової дати приймання робіт (пункт 4.5. Договору).

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди від 01.10.2019, підписавши цю додаткову угоду сторони погоджують, що виконавець виконав, а замовник прийняв у повному обсязі виконані роботи з постачання та монтажу обладнання холодильних камер згідно специфікації -1 та специфікації-2, технічного завдання та пункту 1.1. Договору поставки монтажу №28/02/АВ-1 від 28 лютого 2019 року своєчасно.

Пунктом 4 Додаткової угоди визначено, що недоліки, вказані в акті № 7 від 01 жовтня виконавець зобов`язується усунути до 01.01.2020.

Додатковою угодою від 26.08.2020 сторонами погоджено, що, станом на дату підписання цієї угоди, заборгованість замовника перед виконавцем складає 37592,47 грн.

26.08.2020 між сторонами підписано акт про усунення недоліків за актом дефекації №7 від 31.10.2019, претензій щодо якості, об`єму та строків виконання робіт у замовника немає.

В подальшому, 28.08.2020 співробітниками відповідача повідомлено про аварійний вихід з ладу, в ніч з 27 на 28 серпня 2020 року, компресора Bitzer HSN7451-60, що перебуває на гарантійному обслуговуванні позивача за умовами Договору.

В цей же день представником позивача шляхом візуального огляду виявлено, що вказаний компресор згорів та не підлягає подальшій експлуатації. Причини виникнення поломки шляхом візуального огляду, без детальної експертизи компресора та щита керування не могли бути виявлені, у зв`язку з чим компресор та контролер були передані позивачу для забезпечення проведення діагностики та виявлення причини виходу обладнання з ладу.

02.09.2020 на адресу відповідача направлено лист з повідомленням про результати діагностики із зазначенням, що аварійний вихід компресора з ладу не є гарантійним випадком.

У відповідь на повідомлення позивача від 02.09.2020, від відповідача надійшов лист №29 від 04.09.2020, в якому зазначено, що причиною виходу з ладу компресора стало неспрацювання захисту обладнання від перегріву, тому поломка обладнання є гарантійним випадком та підлягає заміні/ремонту за рахунок позивача.

07.09.2020 позивачем на адресу відповідача направлено лист №23 із роз`ясненням причини виходу з ладу компресора та контролера, який залишено відповідачем без реагування.

18.09.2020 на адресу відповідача направлено лист про повернення після обстеження щита керування, налаштування контролера та компресора, що відбудеться 22.09.2020.

18.09.2020 між позивач та Фізичною особою-підприємцем Гуртовим Сергієм Олександровичем укладено договір транспортного експедирування №180920/1.

22.09.2020 транспортний засіб перевізника не був допущений на територію відповідача, про що складено акт про відмову вантажоодержувача від прийняття вантажу від 22.09.2020.

23.09.2020 на адресу відповідача повторно направлено лист-повідомлення про отримання майна, яке відбудеться 29.03.2020, проте, відповідачем майно знову не отримано, що підтверджується актом відмови від прийняття вантажу.

Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача із даним позовом про визнання протиправною відмови та зобов`язання ТОВ «Енергобудпостачсервіс» прийняти від ТОВ «Келте» компресор HSN7451-60та контролер CAREL, які були передані 29.08.2020 ТОВ «Келте» для проведення діагностики та фіксації стану пошкодження, та стягнення з відповідача 5260 грн. збитків.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Як було встановлено під час розгляду в суді І інстанції та не спростовано під час апеляційного провадження, сторони фактично виконали умови договору поставки та монтажу №28/02/АВ-1 від 28.02.2019, що підтверджується укладеною між сторонами додатковою угодою від 01.10.2019, пунктом 3 якої зафіксовано, що виконавець виконав, а замовник прийняв у повному обсязі виконані роботи з постачання та монтажу обладнання холодильних камер згідно Специфікації-1 та Специфікації-2, Технічного завдання та пункту 1.1. договору поставки та монтажу від 28.02.2019 №28/02/АВ-1 своєчасно, а пунктом 4 визначено відкладальну умову, а саме: усунення недоліків вказаних в акті №7, яка фактично виконана 26.08.2020, що підтверджується актом усунення недоліків, за підписом уповноважених представників сторін.

При цьому, відповідач факту отримання ним обладнання та факту монтажу обладнання позивачем протягом розгляду справи не заперечував.

В подальшому, 28.08.2020 співробітниками відповідача повідомлено позивача про аварійний вихід з ладу, в ніч з 27 на 28 серпня 2020 року, компресора Bitzer HSN7451-60.

Обставини щодо знаходження на час подання позову у позивача компресора HSN7451-60 та контролера CAREL, які були предметом договору поставки та монтажу від 28.02.2019 №28/02/АВ-1, також не заперечуються сторонами.

Разом з тим, обставини щодо вибуття згаданого обладнання з території відповідача є суперечливими.

Позивач наголошує на тому, що внаслідок візуального огляду обладнання було встановлено, що вказаний компресор згорів та не підлягає подальшій експлуатації, а без детальної експертизи компресора та щита керування не могли бути виявлені причини, у зв`язку з чим компресор та контролер були передані позивачеві для забезпечення проведення діагностики та виявлення причини виходу обладнання з ладу.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи згадані обставини, наголошував на тому, що він не надавав згоди на проведення діагностики та фіксації пошкодження, а також згоди на демонтаж та вивезення такого обладнання, за відсутності відповідного акта про передачу позивачеві згаданого обладнання.

Відмовляючи у задоволенні позову у даній справі суд І інстанції виходив з обставин фактичного виконання умов договору поставки та монтажу №28/02АВ-1 від 29.02.2019, та наявності гарантійного випадку. Визнавши недоведеними обставини наявності вини відповідача щодо порушення правил експлуатації, зберігання виробу або втручання в його роботу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення збитків.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне:

Предмет позову у даній справі складає вимога позивача:

- визнання протиправною відмови;

- зобов`язання ТОВ «Енергобудпостачсервіс» прийняти від ТОВ «Келте» компресор HSN7451-60 та контролер CAREL, які були передані 29.08.2020 ТОВ «Келте» для проведення діагностики та фіксації стану пошкодження;

- стягнення з відповідача 5260 грн. збитків.

Підстави позову обґрунтовані неправомірною, на думку позивача, відмовою прийняти обладнання, яке було передане йому 29.08.2020 відповідачем для проведення діагностики та фіксації стану пошкодження, умовами договору поставки та монтажу від 28.02.2019 №28/02/АВ-1, (зокрема п.5.4 та 5.5), а також причинами виходу з ладу компресора, доводами стосовно відсутності гарантійного випадку.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною відмови відповідача прийняти товар, слід зауважити, що приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем чи прокурором способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (наведену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Крім того, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/16979/17 виклала правовий висновок про те, що законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання протиправною відмови відповідача прийняти товар, не забезпечує реального захисту порушеного права, оскільки у будь-якому випадку не призведе до його поновлення через наявність заперечень відповідача, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача - ТОВ «Енергобудпостачсервіс» прийняти від позивача - ТОВ «Келте» компресор HSN7451-60 та контролер CAREL, які були передані 29.08.2020 ТОВ «Келте» для проведення діагностики та фіксації стану пошкодження, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч.1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ч. 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч.2 статті 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Разом із тим слід зазначити, що за змістом статті 14 ЦК України, яка встановлює основні принципи виконання цивільних обов`язків, так само, як і цивільні права, кореспондуючі їм, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Тому, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений певний обов`язок особи, то вона не може бути примушена до його виконання.

Позивач, наголошуючи на наявності правових підстав для зобов`язання відповідача прийняти товар, посилається на обставини передання йому 29.08.2020 від позивача компресора HSN7451-60 та контролера CAREL для проведення діагностики та фіксації стану пошкодження.

При цьому відповідач стверджував, що позивач протиправно вивіз з його приміщень належне відповідачу обладнання, та наголошував на тому, що він не надавав згоди на проведення діагностики та фіксації пошкодження, а також згоди на демонтаж та вивезення такого обладнання, та відсутності відповідного акта про передачу позивачеві згаданого обладнання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що обладнання, а саме: компресор HSN7451-60 та контролер CAREL, які були предметом договору поставки та монтажу №28/02/АВ-1, і знаходились у відповідача, вибули з володіння останнього 29.08.2020 за його згодою, були демонтовані та передані позивачеві для діагностики та фіксації стану пошкодження.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Посилання позивача на те, що відповідач надав свою згоду на демонтаж та вивезення обладнання для проведення діагностики, за відсутності жодного доказу (акта передачі, тощо), за умови заперечень відповідача щодо надання ним згоди на вивезення згаданого обладнання, визнаються апеляційною інстанцією непереконливими.

Наведене унеможливлює для суду апеляційною інстанції визнати доведеними обставини передання відповідачем 29.08.2020 обладнання, стосовно якого позивач просить суд зобов`язати останнього його прийняти.

При цьому, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору поставки та монтажу №28/02/АВ-1 від 28.02.2019, на виконання умов якого (п. 5.4 та 5.5) позивач демонтував обладнання для діагностики:

- гарантія підрядника включає: виправлення неякісно виконаних монтажних робіт, заміна неякісних частин обладнання в разі виявлення дефектів протягом 2 днів з дня отримання від замовника письмового повідомлення; заміну неякісних частин обладнання протягом 7 днів з дня отримання від замовника письмового повідомлення (п. 5.4)

- замовник зобов`язується негайно, після виявлення неякісної роботи Обладнання, листом повідомити Підрядника та прийняти всі необхідні засоби направлені на збереження продуктів харчування. Підрядник не несе відповідальності за порчу продуктів Замовника. Підрядник зобов`язаний в строк до однієї доби направити на місце монтажу обладнання свого представника для ремонту (п.5.5)

Обов`язки сторін за цим договором регламентовано у розділі 6, зокрема обов`язки замовника забезпечити за свій рахунок на початок проведення монтажних і пуско-налагоджувальних робіт доступ персоналу Підрядника до місць роботи на висоті та місць підключення до електромереж.

Згідно з пунктом 5.1 Договору підрядник гарантує належну якість та роботу обладнання, а також надає гарантію на проведені монтажні роботи протягом 18 місяців з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.2 Договору гарантійні зобов`язання діють за умови виконання замовником Інструкції з експлуатації обладнання і своєчасного проведення технічного обслуговування. Підрядник зобов`язаний надати замовнику Інструкцію з експлуатації обладнання і своєчасного проведення технічного обслуговування до моменту приймання-передачі робіт.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що гарантія не дійсна за умов: якщо не було повністю виконано усі правила експлуатації згідно з інструкцією, приведеної в паспорті на обладнання; предмет договору був підданий змінам, або в устаткуванні були вбудовані частки інородного походження без письмової згоди підрядника; деталі мають пошкодження, які виникли внаслідок помилок при експлуатації, недбалості, неналежного зберігання; був проведений несанкціонований доступ до елементів холодильної системи та їх регулювання (монтаж, демонтаж), регулювання елементів холодильної установки персоналом, який не пройшов інструктаж; технічні параметри електроживлення не відповідають технічним характеристикам обладнання; при наявності явних механічних пошкоджень.

Згідно з пунктом 5.7. Договору гарантія на обладнання не включає в себе технічне обслуговування протягом гарантійного періоду.

Пунктом 5.8. Договору визначено, що у випадку, якщо несправність виникла наслідок порушення вимог експлуатації установки, підрядник може усунути несправність за рахунок замовника.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд І інстанції, відмовляючи у позові, виходив з того, що поломка обладнання, яке позивач намагається повернути відповідачу, є гарантійним випадком, а позивач не довів наявність вини відповідача у порушенні правил експлуатації, зберігання виробу або втручання в його роботу.

Однак, слід наголосити, що питання встановлення обставин наявності чи відсутності гарантійного випадку щодо виходу обладнання з ладу, в контексті заявлених позовних вимог в даній справі, ніяким чином не впливає на необхідність доведеності обставин саме щодо наявності обов`язку відповідача прийняти вибуле обладнання та обставин вибуття цього обладнання з володіння відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, відзиву на позов, а також доводів апеляційної скарги та заперечень, сторони намагаються під час розгляду даної справи встановити причини виходу обладнання з ладу та його перебування на гарантійному обслуговуванні позивача.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Зважаючи на предмет позову у даній справі, а також суперечливі обставини вибуття обладнання з володіння відповідача, на зобов`язанні прийняти яке наголошує позивач, апеляційна інстанція вважає безпідставним дослідження судом І інстанції питання чи була поломка гарантійним випадком.

І відповідно доводи апеляційної скарги стосовно того, що обладнання використовувалось відповідачем до 26.08.2020, а відлік гарантійного терміну з моменту усунення недоліків за актом дефектації №7 від 31.10.2019 є неправильним, а втручання третіх осіб в роботу холодильного обладнання, виключає гарантійний випадок виходу з ладу компресора та контролера, визнаються апеляційною інстанцією безпідставними.

Разом з тим, враховуючи п 5.7. Договору, а саме: гарантія на обладнання не включає в себе технічне обслуговування протягом гарантійного періоду, беручи до уваги фактичне виконання сторонами договору поставки та монтажу №28/02/АВ-1 від 28.02.2019, умови якого не містять правомочності підрядника розпоряджатись обладнанням (демонтувати, вивозити), за відсутності доказів погодження таких дій із замовником, зважаючи на недоведеність обставин передання 29.08.2020 цього обладнання позивачеві замовником-відповідачем для проведення діагностики, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ТОВ «Енергобудпостачсервіс» прийняти від ТОВ «Келте» компресор HSN7451-60 та контролер CAREL, які були передані 29.08.2020 ТОВ «Келте» для проведення діагностики та фіксації стану пошкодження.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 5260 грн. збитків, розмір яких становить вартість послуг з перевезення згаданого обладнання, на підтвердження понесення яких позивач надав договір транспортного експедирування №180920/1, укладений 18.09.2020 між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Гуртовим Сергієм Олександровичем, а також акти наданих послуг №708 від 22.09.2020, №711 від 23.09.2020, у яких сторонами договору погоджено вартість послуг з перевезення в сумі 2240,00 грн. та 3020,00 грн., апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції щодо відмови у позові в цій частині з огляду на таке.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4)вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на викладене, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності обставин, які є підставами для стягнення з відповідача збитків у розмірі 5260 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення (п. 1 цієї статті).

Частиною 4 статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його, зокрема, мотивувальної частини.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд невірно застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню до даних правовідносин, не здійснив правильну правову кваліфікацію правовідносин, проте, це не призвело до прийняття невірного по суті судового рішення, а тому, є правильним змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення з її викладенням у редакції даної постанови; резолютивна частина рішення залишається без змін.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи заявника апеляційної скарги колегія судів відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, та не підтверджують наявність підстав для задоволення позову у даній справі.

Враховуючи викладене колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення у даній справі та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Келте» на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі №911/2940/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі №911/2940/20 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2021 у справі №911/2940/20 залишити без змін.

4. Матеріали справи №911/2940/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.11.2021.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков