Справа №  1-53/11  

  В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                               м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого –судді              Гургули В.Б.

               секретаря                                    Мотики О.М.

з участю прокурора                                    Каляндрук А.В.         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Івано-Франківськ справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, із середньою освітою, не працюючої, одруженої, громадянки України, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1  ст. 164, ст.166 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_1 маючи на вихованні малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, злісно не виконує встановлені законом обов’язки по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки та злісно ухиляється від утримання малолітніх дітей, що перебувають на її утриманні.

         Злочин скоєно за наступних обставин.

Підсудна будучи матір'ю неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 зловживаючи алкогольними напоями, ведучи антигромадський спосіб життя,  в порушення вимог ст. 51 Конституції України, ст. ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про загальну середню освіту», якими передбачено, що батьки повинні піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя, незважаючи на попередження органу місцевого самоврядування та служб у справах дітей не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує їх нормальними умовами проживання, харчування, одягом, не слідкує за їх здоров’ям, внаслідок чого діти протягом 2002-2009 років хворіли різними хворобами, які пов’язані з недостатнім доглядом з боку матері, не вживала заходів щодо навчання малолітнього ОСОБА_2, внаслідок чого останній в 2009 році залишений на повторне навчання в 2-му класі Єзупільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, впродовж тривалого часу залишала своїх малолітніх дітей без догляду матері, тим самим виявляючи байдужість та неповагу до своїх дітей, що спричинило тяжкі наслідки. Згідно довідки Єзупільської міської лікарні від 04.10.2010 року № 105 та висновків експерта комісійної судово-медичної експертизи  від 15.11.2010р. № 185, 186, 187,  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 часто хворіють, а саме:  на затримку фізичного розвитку на саматогенній основі, анемію середньої тяжкості, рахіт, лімфатизм, енурез. Дані хвороби являються наслідком неправильного і неповноцінного харчування та пов'язані з неналежним доглядом та побутовити умовами в процесі розвитку дитячого організму. При подальшому загостренні даних хвороб та неналежному догляді за дітьми дані хвороби можуть привести до виникнення важких хронічних захворювань та інвалідності.   

Крім того ОСОБА_1 злісно ухиляється від утримання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ігноруючи  потреби дітей не забезпечує їх нормальними умовами проживання, незважаючи на те, що ОСОБА_1 отримала  в період з 01.01.2007р. по 01.10.2010р. державну соціальну допомогу, як мати одиночка в сумі 10 493 грн., за період з 01.09.2007 року по 30.09.2008 року державну соціальну допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 в сумі 8500 грн., протягом грудня 2007 року по вересень 2010 року державну соціальну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4 до 3 років в сумі 3187 грн., протягом грудня 2007 року- державну соціальну допомогу у зв’язку з вагітністю і пологами у сумі 580 грн., в період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у сумі 1249 грн., а всього в сумі 24 009 грн., будь-якої участі у вихованні своїх дітей не приймала, жодних коштів на утримання не надавала, протягом тривалого часу зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, грошові кошти витрачає на придбання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

         Підсудна в судовому засіданні свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнала повністю і пояснила, що маючи на вихованні неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, не виконує встановлені законом обов’язки по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки та ухиляється від утримання малолітніх дітей, що перебувають на її утриманні. У скоєному щиро розкаялася.

   З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників процесу, роз’яснивши їм зміст ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, а також визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у справі доказами.   

         Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної у вчиненому повністю доведена, а її неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 164, ст.166 КК України,  оскільки, будучи здоровою і працездатною, маючи на утриманні неповнолітніх дітей вона злісно ухиляється від встановленого законом обов’язку по вихованню та утриманню своїх неповнолітніх дітей, піклування про їх здоров’я, фізичний та психічний розвиток, веде аморальний спосіб життя, зловживає  спиртними напоями. Також підсудна не цікавляться розвитком та здоров’ям своїх дітей, не забезпечила своїм неповнолітнім дітям належних умов проживання, відповідного харчування, створивши незадовільні побутові умови, що призвело до тяжких наслідків.   

     При призначенні підсудній покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, а також обставини, що пом’якшують покарання, до яких слід віднести щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

         Враховуючи всі вищенаведені обставини у їх сукупності, суд вважає обрати  покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.                       

     Суд вважає, що вказане покарання необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.                    

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164, 166 КК України та призначити їй покарання:

-          ч.1 за ст. 164 КК України у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин;

-          за ст. 166 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання в виді 2(двох) років позбавлення волі.

  На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строком один рік.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену  ОСОБА_1 наступні обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

-          періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 –підписку про невиїзд –залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення, шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

Головуючий:                                                                      В.Б. Гургула