Справа №222/1256/21

Провадження №2/222/353/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року                                        смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гранкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням будинком АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вказане домоволодіння належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 13 лютого 2001 року. Відповідачка не мешкає у вказаному домоволодінні, особистих речей не зберігає, комунальні платежі не сплачує, оскільки проживає за кордоном. Реєстрація відповідачки змушує її сплачувати надмірні комунальні платежі та порушує її права, як власниці житла.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 18.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено її розгляд.

В судове засідання позивачка не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка до судового засідання повторно не з`явилась, будучі повідомленою про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином, відзив на позов не подала.

За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-282 ЦПК України, на що позивачка надала згоду.

При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачці на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу жилого будинку від 13.02.2001 року, зареєстрованого в реєстрі 15.02.2001 року за №63.

Згідно довідки Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області №328 від 13.09.2021 року, ОСОБА_2 , 1971 року народження зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 , будучи членом сім`ї власника, набула право користування жилим будинком АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження сім`ї від 13.09.2021 року, складеного депутатом Кальчицької сільської ради Бабай М.Х., в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вбачається, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , 1971 року народження, за вказаною адресою не проживає з 2018 року.

Допитом свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є донькою позивачки та з 2018 року добровільно поїхала за кордон на заробітки, в домоволодінні АДРЕСА_1 , не проживає, своїх речей там не зберігає.

За змістом ст.ст.316, 317, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦПК України).

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачка з 2018 року, тобто понад один рік, не проживає без поважних причин в будинку АДРЕСА_1 , і це не пов`язано з домовленістю між сторонами, а тому є такою, що втратили право користування цим житлом.

Враховуючи викладене, з метою захисту прав власника домоволодіння, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у зв`язку з його обґрунтованістю, та ухвалює рішення про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 ..

Вирішуючи питання про судові витрати, суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, стягує з відповідачки на користь позивачки понесені нею при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 7, 12, 13, 19, 76-82, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.316, 317, 321, 383, 391, 405 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , 1971 року народження, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , 1971 року народження, останнє місце проживання за адресою:АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя                                                                                        О. Є. Вайновська