ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"13" вересня 2006 р. Справа №9/271-НА
за позовом Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2006р. № 00013611502/0/1745 та від 23.06.2006р. № 0013611502/1/2094
Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Римар Н.М.
Представники сторін:
Від позивача - Дзяворук О.М. –за дов. № 14 від 17.01.06
Від відповідача – Дмитрук М.А. - за дов. № 21890\9\10 від 18.08.06 ,
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину згідно ст. 160 КАС України.
Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, посилаючись на те, що згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративні штрафи не застосовуються, якщо платник податків самостійно донарахував податкове зобов’язання , саме це було зроблено позивачем. Звертається увага, що відповідачем не враховано п.5.4.1,5.3.1. ст. 5 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п.7.7.5 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість” . Крім того, позивач посилається на ст. 250 ГК Україин.
Відповідачем надані заперечення на позов, в яких проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративні штрафи не застосовуються, якщо платник податків самостійно донарахував податкове зобов’язання , але необхідно було сплатити штраф у розмірі 5% від суми . Крім того, відповідачем заперечується щодо строків давності згідно ст. 250 ГК Україин, ввважає за необхідне враховувати норми п.15.1.1. ст. 15 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Зазначене підтримується представником відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази , встановлено наступне.
За результатами документальної невиїздної (камеральної ) перевірки податкових декларацій позивача з ПДВ і уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок складено акт від 24.05.06 № 2397\15-2\01412973.
Перевіркою встановлено, що позивачем в декларації з ПДВ за травень 2004р. задекларовано: обсяг поставки -162900,0грн., сума ПДВ - 32580,0грн., коригування на основі попередніх звітних періодів в зв’язку з самостійно виправленням помилки сума ПДВ - 28,0грн., усього податковитх зобов'язань - 32552,0грн., обсяг придбання - 76960,0грн., дозволений податковий кредит -15392,0грн., коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди в зв’язку з самостійно виправленням платником помилок в розмірі -12,0грн., усього податкового кредиту - 15404,0грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту має позитивне значення і задекларована в сумі 17148,00 грн.
У декларації з ПДВ за серпень 2004р. задекларовано: обсяг поставки -235790,0грн., сума ПДВ - 47158,0грн., обсяг придбання - 123805,0грн., дозволений податковий кредит -24761,0грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту має позитивне значення і задекларована в сумі 22397,0грн.
У Уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем задекларовано:
- за вересень 2004р. (звітний період, за який виправляються помилки - серпень 2004р.) задекларовано збільшення суми податкових зобов'язань в розмірі - 934.0грн. та зменшується сума податкового кредиту в розмірі - 50,0грн. В результаті сума ПДВ, яка збільшує податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки, визначена в розмірі 884,0грн.
- за червень 2004р. (звітний період, за який виправляються помилки - травень 2004р.) задекларовано збільшення суми податкових зобов'язань в розмірі - 2530,0грн. В результаті сума ПДВ, яка збільшує податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки, визначена в розмірі 2530.0грн
Сума штрафу в розмірі 5% у зв"язку з виправленням помилок платником в
Уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ самостійно не нарахована. Тому визначено порушеня вимог п.17.2 "а" ст.17 Закону України від 21.12.2000 N 2183-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями).
Визначено , що заниження суми податкових зобов'язань по штрафних санкціях склало: за вересень 2004р. - 44,0грн. (звітний період, за який виправляються помилки - серпень 2004р.).
за червень 2004р. - 127,0грн. (звітний період, за який виправляються помилки - травень 2004р.). Всього на суму - 171,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення- рішення № 0003611502\0\1745 від 1.06.06р. про визначення суми податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій) за платежем ПДВ в сумі 171 грн. ( основним платежем по ПДВ) за порушення п.17.2 „а” ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .
Рішенням відповідача № 16687/10/25-028 від 22.06.06 скарга позивача в порядку адміністративного оскарження не задоволена. Відповідно відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013611502/1/2094 від 23.06.2006р. на ту ж суму
Рішенням ДПА у Хмельницькій області № 9590\к\25-036 від 17.07.06 скарга позивача в порядку адміністративного оскарження не задоволена.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ , наданих позивачем відповідачу , позивачем уточнено показник рядків Декларації , а остання графа Уточнюючих розрахунків ( 9) „сума штрафу , нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки” позивачем не заповнена
Позивач, вважаючи спірні податкові повідомлення- рішення такими, що не відповідають чинному законодавству , просить їх скасувати.
Досліджуючи надані сторонами докази , аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності , судом враховується наступне.
Згідно підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо податковий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Сторонами не заперечується допущені позивачем уточнення даних податкових декларації в Уточнюючих розрахунках позивача з ПДВ . Тому відповідачем підставно проведена камеральна перевірка.
Згідно п.п. „а” п. 17.2 ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. із змінами і доповненнями платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний крім іншого надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
У зв’язку з цим обов'язок по обчисленню недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати покладено на платника податків. Тому у формі уточнюючих податкових декларацій , затв. наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого Міністерством Юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, передбачено рядки для декларування платниками податків сум недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати.
Згідно п. 1.2 ст.1 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, тому недоплата і штраф, які нараховуються платником податків відповідно по пункту 17.2 статті 17 цього Закону N 2181, є складовими податкового зобов'язання платника податків.
Тому відповідачем підставно визначено податковим зобов’язанням у спірних податкових повідомленнях –рішеннях саме за основним платежем суму не нарахованого і невідображеного в уточнюючому розрахунку суму штрафу.
Посилання позивача на неправомірність застосування до нього санкцій судом не враховується, так як відповідачем до нього штрафні санкції не затосовувались , а визначалось податкове зобов’язання як основний платіж , який позивач не відобразив в гр. 9 уточюючих розрахунків.
При цьому судом враховується, що згідно пункту 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України від 17.03.2001р. N 110 , зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 23.03.2001р. за N 268/5459, недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.
Щодо посилання позивача на норми ст. 250 ГК України, то судом враховується , що загальні строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначені за винятком випадків , визначених Законом. Тому необхідно ащзстосовувати ст.. 15 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .
За таких обставин суд вважає правомірним проведення відповідачем камеральної перевірки , встановлення помилки, допущеної при обчисленні податкового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону , яка призвела до заниження суми податкового зобов'язання (тобто встановлення заниження суми штрафу), і відповідне визначення суми податкового зобов'язання платника податків , а саме збільшення суми податкового зобов'язання платника податків на суму заниження податкового зобов'язання (заниження суми штрафу).
У зв’язку з цим позовні вимоги безпідставні і у їх задоволені належить відмовити.
Враховуючи відмову у позові згідно ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (судовий збір згідно платіжного доручення № 0664 від 28.07.06) , покладається на нього.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
ПОСТАНОВИВ:
У ПОЗОВІ ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ" № 129 ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЦЕНТРОСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ" М. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДО ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У М. ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПРО СКАСУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ-РІШЕНЬ ВІД 01.06.2006Р. № 00013611502/0/1745 ТА ВІД 23.06.2006Р. № 0013611502/1/2094 ВІДМОВИТИ.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС Україин Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.