Справа № 336/5624/21

Провадження № 2/336/3941/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року                                       м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Савеленко О.А.,

за участю секретаря Овчаренко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 2500 доларів США про що свідчить розписка. Строк повернення позики 01.11.2020 року. Оскільки станом на день звернення до суду з позовом борг не повернуто, просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу, що становить 2500 доларів США та витрати по сплаті судового збору.

19.07.2021 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження по цивільній справі. З метою виконання вимог ч.1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.20201 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 10.11.2021 року.

10.11.2021 року позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надсилання за адресою місця реєстрації судових повісток у зв`язку з чим, на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи з постановленням заочного рішення

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснювалося згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Вказана правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року у справі №464/3790/16.

Як передбачено ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 26.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 2500 доларів США (а.с. 11) про що також складено розписку (а.с.9). Згідно п. 2.1 Договору позики від 28.08.2020 року, строк повернення позики – 01.11.2020 року.

Станом на день звернення з позовом та на час розгляду справи відповідачем не спростовано вимоги позивача, не надано доказів повернення суми боргу, а відтак позов підлягає задоволенню у поновному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 908 грн.

Керуючись ст. 16, 202, 207, 625, 1046,1047, 1049 ЦК України, ст. 19, 76-82, 141, 258, 259,280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, що становить 2500 (дві тисячі пятсот) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908.00 грн.

Інформація про учасників справи:

1) Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації:

АДРЕСА_1 )Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.А. Савеленко

10.11.21