Справа № 22-ц-30204/2010р. Головуючий 1-ї інст: Прошутя І.Д.
Категорія: договірна Доповідач: Яцина В.Б.
УХВАЛА
іменем України
23 грудня 2010 р. м. Харків.
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
- головуючого – судді Карімової Л.В.,
- суддів: Ізмайлової Г.Н., Яцини В.Б.,
при секретарі Коршун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2010 року
за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «»Укрсоцбанк» в особі Комунального відділення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИЛА:
07 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому поставив питання про визнання дій АКБ СР «Укрсоцбанку» (далі по тексту – Банку) неправомірними, скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 04.12.2009 року та про розірвання договору кредиту, укладеного між сторонами 04 липня 2008 року, зобов’язання Банку змінити валюту виконання вказаного договору кредиту та стягнути з позивача на користь відповідача заборгованість за вказаним договором 10 667,01 доларів США в гривневому еквіваленті в сумі 51 735,69 грн.
На обґрунтування позову послався на те, що 04 липня 2008 року між сторонами був укладений договір, відповідно до якого відповідач надав позивачу споживчий кредит в сумі 12 220 доларів США під 11,9 процентів річних до 04 липня 2015 року, з щомісячним погашенням суми кредиту та процентів згідно графіку.
Отримавши від банку суму кредиту, позивач посилаючись на зміну істотних умов договору, підвищення курсу долара по відношенню до гривні, не може виконувати свої зобов’язання і з цих підстав просить розірвати цей кредитний договір та визначити наявну заборгованість перед Банком, 10 667,01 доларів США, в гривневому еквіваленті в сумі 51 735,69 грн., яку він згодний повернути Банку. При цьому вказав, що Банк при укладенні цього договору, порушив положення ст.ст. 11, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» Постанову Нацбанку № 168 від 10.05.2007 року, чим порушив прав позивача, як споживача послуг Банку, на свободу волевиявлення, позивач був поставлений Банком в таке становище, при якому він не міг відмовитися від укладення договору, було обмежено його право на одержання необхідно доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови кредитування, що передбачено п.п. 2-5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того послався на те, що відповідач протиправно, всупереч ст.. 533 ЦК України примушує його виконувати забов?язання із сплати кредиту та відсотків за користування ним в іноземній валюті-доларах США.
Позивач також вказав, що 14.10.2009 року він звертався до Ленінського районного суду з позовом про розірвання кредитного договору, однак цей позов так і не був прийнятий судом до провадження, а в цей час Банк звернувся до третейського суду та отримав рішення від 04 грудня 2009 року про стягнення з нього суми заборгованості з урахуванням курсу долара на час розгляду справи, що не відповідає дійсності та враховує інтереси тільки однієї сторони.
Посилаючись на те, що він перший звернувся до Ленінського районного суду, а третейський суд в цей час не повинен був ухвалювати своє рішення, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2010 року було відмовлено у відкритті провадження по справі.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати, постановити нову ухвалу про відкриття провадження по справі, посилаючись на порушення норм процесуального права. При цьому вказав, що суд не врахував, що у своєю позові він просив скасувати рішення третейського суду, як неправомірного.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, за відсутності сторін, які повідомлялися про апеляційний розгляд справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженої ухвали, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про третейський суд» рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
При цьому рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Згідно до статті 6 наявного в матеріалах позову копії спірного договору кредиту № 860/13/27/18/3/8-366, укладеному сторонами 04 липня 2008 року, всі неврегульовані шляхом переговорів спори розглядаються суддями постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 04 грудня 2009 року по справі за позовом АБК СР «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості позов Банку було задоволено. Договір кредиту № 860/13/27/18/3/8-366 від 04 липня 2008 року, укладений між АБК СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, був розірваний. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБК СР «Укрсоцбанк» заборгованість по кредиту в сумі 103 525 грн. 90 коп., а також – 1435 грн. 25 коп. третейського збору.
Таким чином, при наявності чинного рішення третейського суду за тотожнім заявленому позовом, яке не підлягає оскарженню з наведених у заяві ОСОБА_1 підстав, суддя дійшов правильного висновку, який відповідає наведеним нормам права, про наявність перешкоди для відмови у відкритті провадження по справі.
Оскільки суддею, яка діяла від імені суду першої інстанції, постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, то з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 300, 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 315, 324, 327, 327 ЦПК України, судова колегія, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді колегії