КОПІЯ
Справа № 22-ц-29938/ 2010 року Головуючий 1 інст. - Назаренко О.В.
Категорія: захист права власності Доповідач - Яцина В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді – Карімової Л.В.,,
суддів – Ізмайлової Г.Н., Яцини В.Б.,
при секретарі – Потюк А.В., Коршун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Держкомзему у Харківському районі Харківської області та Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про зобов’язання вчинити внести зміни до держаного акту на землю та до рішення сесії селищної ради, –
ВСТАНОВИЛА:
19 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому поставив питання про зобов’язання управління Держкомзему у Харківському районі Харківської області виправити помилку при складанні висновку та виготовлені державного акту серії ЯИ № 643724 на право власності на земельну ділянку, яка розташована в смт. Пісочин, вул.. Чапаєва, 31, встановивши розміри земельної ділянки згідно акту узгодження меж від 08.04.2007р. Зобов’язати Пісочинську селищну раду внести зміни до свого рішення 23 сесії 5 скликання від 12.12.2008 року, вказавши, що розмір земельної ділянки позивача становить 0,0778 га.
На обґрунтування позову послався на те, що вказаним рішенням 23 сесії 5 скликання Пісочинської селищної ради Харківського району позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0797 га.
Вказав, що згідно акту встановлення та узгодження меж вказаної земельної ділянки від 08.04.2007 року, виготовленого ТОВ «Скіф», площа його земельної ділянки становить 0,0778 га.
У лютому 2010 року позивач отримав державний акт на право власності на свою земельну ділянку серії ЯИ № 643724, в якому зазначено про її більший розмір, а саме - площу 0,0797 га. та дещо більші лінійні розміри, ніж це було узгоджено із сусідами згідно вказаного вище акту погодження меж земельної ділянки від 08.04.2007 року, що не відповідає дійсності.
Посилаючись на те, що оскільки внаслідок такої розбіжності відповідачі допустили помилку, яка порушує право володіння та користування позивача своєю земельною ділянкою, за ним закріплено у власність більше землі, ніж фактично встановлено актом та були узгоджені межі земельної ділянки, внаслідок чого за актом на право власності позивачу необхідно переносити огорожу на 0,80 метра в бік сусіда, що викличе непорозуміння та конфлікт, з посиланням на ст. 158 ЗК України просив задовольнити його позовні вимоги.
Справа була розглянута за відсутності представників відповідачів.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено, за його недоведеністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, посилаючись на порушення суд норм процесуального права. Вказав, що відмовляючи у задоволенні позову суд послався на відсутність експертного висновку про невідповідність технічної документації, однак суд не роз’яснив йому про необхідність у даному випадку заявити клопотання про її призначення, у судовому засіданні не був допитаний відповідач, що свідчить про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом на підставі наявних у справі доказів та згідно до вимог цивільного процесуального закону безспірно встановлено, що згідно рішенням Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області XXV сесії V скликання від 16.04.2009 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 Харківського району, позивачу передано у власність земельна ділянка площею 0,0797 га, та вирішено видати позивачу державний акт на право власності на землю.
На цій підставі позивачу видано державний акт про право власності на земельну ділянку ЯИ № 64724 від 23 лютого 2010 року, в якому зазначена площа ділянки 0,0797 га і довжина сторін земельної ділянки між п’ятьма точками становлять 18,2м, 1,56, 49,10м, 13,80м, 50,44м. Саме такі відомості містяться і в технічному звіті, виконаному ТОВ «Скіф».
Згідно акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 08.04.2007 року, що виконано тим самим ТОВ «Скіф» земельна ділянка за вказаною адресою має площу 0,0778 га та наступні розміри між поворотними точками: 18,25м, 1,57м, 49,10м, 13,00м, 50,33м, які дещо різняться від даних вказаного вище державного акту про право власності позивача.
Виходячи з наведених обставин, оскільки чинним рішенням Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області XXV сесії V скликання від 16.04.2009 року відповідно до ст. 116 ЗК України позивачу було передано безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею саме 0,0797 га, а не 0,0778 га, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право власності позивача, тобто право володіння, користування та розпорядження на свій розсуд, як це передбачено ст. 317, 319 ЦК України, не було порушено.
Всупереч свого процесуального обов’язку позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження його права власності чи користування на земельну ділянку в менших межах, площею 0,0778 га., та – про порушення таких його прав внаслідок ухвалення рішення органу місцевої ради про надання йому у власність земельної ділянки площею 0,0797 га.
Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 08.04.2007 року, який був виконаний ТОВ «Скіф», не може свідчити по незаконність рішення органу місцевої влади про надання позивачу земельної ділянки в інших межах, оскільки цей акт був складений до надання за рішенням 23 сесії 5 скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 12 грудня 2008 року про надання позивачу дозволу на розробку технічної рекомендації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не є належним та допустимим доказом права власності чи користування земельною ділянкою в певний межах.
Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, - скарга підлягає відхиленню, із залишенням рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 вересня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: підпис
Судді колегії: підписи
Згідно з оригіналом,
Суддя: