КОПІЯ

Справа № 22-ц-29890/ 2010 р.                                                                       Головуючий 1 інст. –  Босняк М.М.

Категорія: відшкодування шкоди

завданої внаслідок злочину                         Доповідач – Яцина В.Б.

УХВАЛА                                                

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року                                             м. Харків                  

  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

                                   головуючого судді – Карімової Л.В.,

                                   суддів –  Ізмайлової Г.Н., Яцини В.Б.,

                                   при секретарі – Коршун І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою   ОСОБА_1  

на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -  

                                                                    ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, посилаючись на те, що відповідачка працювала продавцем в магазині «Комфорт», який належить позивачці. Внаслідок скоєння відповідачкою розтрати товарно-матеріальних цінностей у жовтні 2008 році на суму 1912 грн., з приводу чого ОСОБА_1 притягувалася до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КК України, позивачці було завдано шкоди на вказану суму.

Зазначила, з відповідачкою 04 квітня 2008 року був укладений договір про матеріальну відповідальність. Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2009 року відповідачка була звільнена від кримінальної відповідальності , за законом України  «Про амністію». Під час розгляду кримінальної справи відповідачка визнала свою факт привласнення грошових коштів на вказану суму. Обґрунтовуючи моральну шкоду позивачка послалася на те, що в той час вона, перебуваючи у стані вагітності, у зв’язку із такою неправомірною поведінкою відповідачки втратила душевний спокій, у неї погіршився стан здоров’я, внаслідок   чого була змушена звертатися за медичною допомогою. На підставі вказаних обставин, посилаючись на ст.ст. 1166,1167, 1190, 1192 ЦК України позивачка просила стягнути з відповідачки на її користь 1912 грн. матеріальної, а також - 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні визнали, що ОСОБА_1 притягувалася до кримінальної відповідальності за розтрату товарно-матеріальних цінностей на суму 1912 грн., що під час розгляду кримінальної справи вона визнавала цей факт, однак заперечили у задоволенні позову з тих підстав, що завдана матеріальна шкода підлягає заліку, оскільки на той день існувала заборгованість позивачки  перед відповідачкою по виплаті заробітної плати.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2010 року цивільний позов ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1912 грн. та 500 грн. моральної шкоди, відшкодовані понесені судові витрати. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому вказала, що суд не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив рішення при недоведеності обставин, які вважав встановленими, а саме - факту завдання матеріальної шкоди. Зазначила, що суд безпідставно не допитав свідка ОСОБА_4, який при розгляді кримінальної справи свідчив проте, що завдана відповідачкою матеріальна шкода була погашена сумою невиданої відповідачці заробітної плати за останні 5 тижнів роботи, та не надав належно оцінки тому факту, що за медичною допомогою позивачка звернулася ще до виявлення розтрати.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, що з’явилися, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з доведеності розтрати ОСОБА_1, внаслідок чого позивачці було завдано матеріально шкоди на вказану суму, що факт невиплати заробітної плати відповідачці по справі не доведений, а позивачка дійсно зазнала моральної шкоди, яка виразилася у стражданнях у зв’язку із неправомірними діями відповідачки, втраті душевного спокою, постійного перебуванні у дратівливому стані. Крім того, на той час позивачка була вагітною, а внаслідок нервування її фізичний стан  погіршився, вона зверталася до Первомайської ЦРЛ, де їй було встановлено діагноз вегето-судинна дистонія по змішаному типу, стан після емоційного струсу. Всі ці страждання могли негативно вплинути на здоров’я майбутньої дитини, що погіршило її психологічний стан та заслуговують на компенсацію в сумі 500 грн.  

    При цьому судом безспірно встановлено, що відповідачка працювала продавцем-консультантом в магазині «Комфорт», який розташований за адресою: вул.. Жовтнева у м. первомайський Харківської області. З нею 04.04.2008 року було укладено договір про матеріальну відповідальність. В першій декаді жовтня 2008 року вона розтратила товарно-матеріальні цінності на суму 1912 грн., у зв’язку з чим позивачка звернулася до правоохоронних органів, а відповідачці було пред’явлено звинувачення за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Згідно до постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області № 1-81/2009 від 28.04.2009 року магазин «Комфорт», де працювала ОСОБА_1 продавцем-консультантом під час скоєння розстрати, належить приватному підприємцю ОСОБА_2,  відповідачка, яка повністю визнала  свою вину у своєму звинуваченні, за її клопотанням була звільнена від кримінальної відповідальності згідно до закону України «Про амністію».

Належних та допустимих доказів, які б підтвердили повернення вказаної суми розтрати матеріали справи не містять, відповідачка їх до суду не надала та не спростувала своєї відповідальності за завдану позивачці матеріальну та моральну шкоду. ЇЇ посилання на заборгованість позивачки  перед відповідачкою по виплаті заробітної плати не звільняють ОСОБА_1 від відповідальності за завдану шкоду, яка передбачена ст.ст. 23, 1167,1166 ЦК України, оскільки такі зобов’язання не підлягають заліку.

Висновки суду з цього приводу є законними та обґрунтованими, належним чином вмотивовані та відповідають вимогами ст. 213 ЦПК України.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення відповідає нормам права, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення залишити без змін.

    Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,  –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили з моменту її проголошення, однак на протязі двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:             підпис

Судді:                                         підписи

Згідно з оригіналом, суддя:

                                    В.Б. Яцина.