Справа № 22-ц-5601/ 2010 р.                     Головуючий 1 інстанції Сащенко І.С.

Категорія : відшкодування                        Доповідач Борова С.А.

шкоди

           У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                

08 червня 2010 року Судова колегія судової палати в цивільних справах  апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого- судді                     Кругової С.С.

суддів                                           Борової С.А., Пшенічної Л.В.

при секретарі                               Остапович Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від  01 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом  закритого  акціонерного товариства страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1  про відшкодування майнової    шкоди в порядку регресу,-                                                                  

                             встановила:

 У листопаді 2009 року  ЗАТ акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»  звернулася з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 та просила стягнути з відповідача на її користь  майнові збитки у сумі 7132 грн. та судові витрати по оплаті судового збору та витрат на ІТЗ 71 ,32 грн. + 120 грн.

В обгрунтування свого позову Страхова компанія зазначила, що 05 червня 2006 р. був укладений договір  добровільного страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку між нею та ОСОБА_2 Об’єктом страхування був автомобіль «Шевроле Лацетті», реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем був АППБ «Аваль».

29 березня 2007 р. сталося ДТП, внаслідок якого пошкоджено автомобіль «Шевроле Лацетті»  з вини ОСОБА_1, тобто настав страховий випадок.

Вони виплатили страхове відшкодування у сумі 7132  грн., перерахувавши цю суму за вказівкою Банку потерпілому  ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_1 визнаий винним у ДТП, то вони  мають право на  пред’явлення регресного позову до особи відповідальної за завдану шкоду.

У судовому засіданні представник   позивача свої  позовні вимоги підтримав у повному обсязі

 Відповідач позов визнав частково, вважав, що відшкодована  ОСОБА_2 сума 7132 грн. не відповідає дійсному розміру заподіяної шкоди. З висновку спеціаліста товарознавця вбачається, що така  шкода завдана на 6534, 04 грн.

Рішенням Богодухівського суду Харківської області  від 01 лютого 2010 року позовні вимоги Страхової компанії задоволено.

 Стягнуто з ОСОБА_1  на її користь на відшкодування майнової шкоди 7132 грн. та 191, 32 грн. сплачених судових витрат.

В  апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, направити справу на новий розгляд.

Вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального  права.

 Так, суд безпідставно взяв  на підтвердження суми збитків рахунок СПДФО ОСОБА_3. який ремонтував автомобіль. У той час як в матеріалах справи є висновок спеціалісті автотоварознавця де сума зазначена 6534. 04 грн

Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона    не підлягає  задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючі  позовні вимоги , суд першої інстанції  виходив з того, що відповідач є  винним  у ДТП,  в результаті якого автомобіль  ОСОБА_2 отримав механічні ушкодження, у зв’язку з чим потерпілому була  завдана майнова шкода.  Оскільки між ОСОБА_2 та  ЗАТ АСК «ІНГО Україна « був укладений договір добровільного страхування автотранспорту, то страхова компанія виплатила потерпілому  страхове відшкодування, тому в порядку регресу відповідач має відшкодувати ці збитки страховій компанії.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, закон , який їх регулює, фактичні обставини справи .

Згідно  ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

 Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

 Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у їх прийнятті.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 214 ЦПК України передбачає, що при вирішенні справи суд повинен: встановити наявність обставин ( фактів), якими були обгрунтовані вимоги і заперечення, та підтвердити доказами, визначитися щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Згідно зі ст.  993 ЦК   України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдання збитків.

Ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таке ж право страховика передбачено і ст. 27 Закону України «Про страхування».

Судом першої інстанції дотримано вимог зазначених норм процесуального та матеріального закону.

Матеріалами справи встановлено, що 05 червня 2006 р. був укладений договір  добровільного страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку між ЗАТ АСК «ІНГО Україна» та ОСОБА_2 Об’єктом страхування був автомобіль «Шевроле Лацетті», реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем був АППБ «Аваль».

29 березня 2007 р. сталося ДТП, внаслідок якого пошкоджено автомобіль «Шевроле Лацетті»  з вини ОСОБА_1, тобто настав страховий випадок.

 Свою вину у ДТП ОСОБА_1 визнав. Крім того, вона встановлена  постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 24 квітня  2007 р.

Страхова компанія виплатила страхове відшкодування у сумі 7132  грн., перерахувавши цю суму за вказівкою Банку потерпілому  ОСОБА_2, що підтверджено платіжним дорученням № 2469 від 17 травня 2007 року.

Таким чином страховій компанії завдані збитки, які полягають відшкодуванню винною особою- Криницьким Г.П.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.. 303, 304, 307, 308,313, 314, 315, 317. 319 ЦПК України, судова колегія,-

                                    Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 1 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку  безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня  набрання  законної сили.

Головуючий

Судді