Справа № 22-ц-4322/ 2010 р. Головуючий 1 інстанції Бондаренко В.В.
Категорія: угоди Доповідач Борова С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді Пшенічної Л.В.
суддів Борової С.А., Івах А.П.
при секретарі Варюшичевої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» до ОСОБА_1, за участю третіх осіб- товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Л», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року до суду звернувся АК «Південний» з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором поруки у сумі 1165 341, 88 грн., 990826, 09 грн- заборгованість+ 12500 грн. проценти+ 162 015, 79 грн неустойка), а також відшкодувати понесені судові витрати 1700 грн.+ ІТЗ 30 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що 01 квітня 2008 р. ОСОБА_1 уклав з Банком договір поруки, згідно з яким зобов’язався відповідати за виконання ТОВ «Е.Л.» зобов’язань перед Банком за договором овердафту № 62 від 01.04 2008 р. та всіх додаткових до нього угод.
ТОВ «Е.Л.» договірні обов’язки не виконав, суму кредиту та процентів не сплатив. ОСОБА_1 на їх вимогу від 23.06.2008 р. також не відреагував.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив, зменшив суму, яка підлягає стягненню,та остаточно просив стягнути з відповідача 1 115 341, 79 грн з тих підстав, що ТОВ «Е.Л.» частково погасив заборгованість по овердрафту.
Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що договір поруки припинив свою дію. Представник третьої особи ТОВ «Е.Л.» підтримав позицію відповідача. Справу розглянуто у відсутності третьої особи ОСОБА_2
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року позовні вимоги Банку задоволені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд. Вважає, що судом безпідставно не притягнуто до участі у справі ТОВ «Е.Л.» у якості співвідповідача, яке і повинно відповідати за борги перед Банком.
Судова колегія, заслухавши пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню .
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини , які виникли між сторонами, фактичні обставини справи та закон , який їх регулює.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у їх прийнятті.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 214 ЦПК України передбачає, що при вирішенні справи суд повинен: встановити наявність обставин ( фактів), якими були обгрунтовані вимоги і заперечення, та підтвердити доказами, визначитися щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до наведених норм Закону.
Матеріалами справи встановлено наступне:
01 квітня 2008 року між Банком та ТОВ «Е.Л.» був укладений договір овердрафту № 62, відповідно до якого товариство отримало в кредит 1 000 000 грн. зі строком повернення 29.04. 2008 р з оплатою за користування кредитом 18. 5 % річних. Додатковою угодою від 29.04. 2008 р. строк повернення грошових коштів був продовжений до 30.04. 2008 р.
01 квітня 2008 р. між ОСОБА_1 та Банком був укладений договір поруки, згідно якого той зобов’язався відповідати за виконання Товариством зобов’язань перед Банком по договору овердрафту № 62 та всіх додаткових угод у розмірі неповернутої суми, але не більше 1 000 000 грн. та процентів не більше 12500 грн., а також виплати неустойки.
Кредит та проценти боржник не повернув. ОСОБА_1 на звернення до нього Банку про погашення заборгованості також не відреагував.
Заборгованість по кредиту становить 940 826, 09 грн., проценти за користування кредитом в межах відповідальності поручителя 12500 грн., неустойка становить 162015, 79 грн.
Судом першої інстанції вірно відповідно зі ст. 526, 1054, 546, 549 вирішений спір про наявність заборгованості по кредиту, процентам та штрафних санкцій у вигляді неустойки.
Сума вирахувана згідно з умовами договору. Відповідач її не оскаржив, свого розрахунку не навів.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.
П. 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором по кредитному договору солідарно з позичальником як по сплаті основного боргу за кредитом в розмірі неповерненої суми, але не більше 1 000 000 грн., відсотків за користування кредитом, але не більше 12 500 грн. так і по сплаті неустойки у вигляді пені, штрафів.
Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, суд вірно до умов договору та відповідно з діючим законодавством визначився з відповідальністю як боржника так і поручителя.( в наявності солідарна відповідальність)
Відповідно до вимог ст. 555 ЦК України, до участі у справі залучено ТОВ «Е.Л.» При цьому законодавець не вказує на те , що він повинен бути залучений до участі у справі саме у якості співвідповідача.
Пред’явити позов до боржника, поручителя особисто, або до них сумісно є правом позивача.
З огляду на вище приведене, судова колегія не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права , які б привели або могли привести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313,314,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді