Справа № 22-ц-385/2011 Головуючий 1 –ї
Категорія: “стягнення аліментів» інстанції: Майстренко О.М.
Доповідач: Бурлака І. В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«13» cічня 2011 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарі: Коршун І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона являється студенткою Національної академії міського господарства. Стипендію вона не отримує. У 2001 році шлюб між ії батьками розірвано. Ії батько ОСОБА_2 аліменти їй ніколи не сплачував. Зараз вона потребує матеріальної допомоги, але відповідач їй не допомагає. Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 1/3 частини з його заробітку, починаючи з 01 червня 2008 року до досягнення нею 23 років.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 травня 2010 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти на ії утримання в розмірі 25% з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28.08.2009 року на період навчання в Харківській національній академії міського господарства, але не більше чим до 23 років та 51,00 грн. судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі змінити. Посилався на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, а саме не звернув увагу на те, що він має нерегулярний мінливий дохід, не враховане його майнове становище та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково, рішення суду – змінити.
Визначаючи розмір аліментів на ОСОБА_4 у частці від заробітку (доходу) ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що він врахував всі обставини, зазначені у статті 182 СК України.
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 проживає разом з матір’ю ОСОБА_5, являється студенткою денної форми навчання на бюджетній основі Харківської національної академії міського господарства. Стипендію вона не отримує і не працює. Ії мати ОСОБА_5 працює майстром манікюру.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 являється суб’єктом підприємницькою діяльності та має нерегулярний мінливий заробіток, (а.с.17, 23-27).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що у нього заробіток нерегулярний, інших доходів у нього немає. Крім того, на його утриманні знаходиться мати. Він згоден надавати матеріальну допомогу своїй доньці в твердій грошовій сумі в розмірі 200,00 грн. – 250,00 грн.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 “Про затвердження судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ про батьківство, материнство та стягнення аліментів” роз’яснено, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання) виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ним навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Виходячи з наведеного та вимог закону судова колегія, враховуючи майновий стан сторін, вважає за необхідне визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 300,00 грн.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.3.ч.1.ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч.2.ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 травня 2010 року – змінити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти на ії утримання в розмірі 25% з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28.08.2009 року на період навчання в Харківській національній академії міського господарства, але не більше чим до 23 років – скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти на ії утримання в розмірі 300,00 грн. щомісячно, починаючи з 28.08.2009 року на період навчання в Харківській національній академії міського господарства, але не більше чим до 23 років.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: підпис Судді: підписи
Копія вірна: суддя-