Справа № 22-ц – 29828/2010 Головуючий 1 інст. Островська Н.І.
Категорія: правочини Доповідач Борова С.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 р.
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пшенічної Л.В.
суддів - Борової С.А., Кругової С.С.
при секретарі - Варюшичевої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю « Безм’ятежне»
на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 26 липня 2010 р.
по цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Безм’ятежне» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, зазначив, що з 2000 р. по березень 2008 р. діяв договір оренди земельної частки ( паю) , укладений на підставі сертифікату на земельну частку з ОСОБА_1 13.06. 2008 року між ними був укладений договір оренди на земельну ділянку (оскільки на цей час ОСОБА_1 вже отримала державний акт). У тому ж році договір був направлений на реєстрацію, але не з їх вини реєстрація по цей час не проведена. Не дивлячись на відсутність реєстрації, сторони договір оренди фактично виконували: вони користувалися земельною ділянкою, а ОСОБА_1 отримувала орендну плату.
Оскільки вони досягли згоди щодо усіх істотних умов, договір є чинним з моменту його підписання, виконувався сторонами, просили визнати його укладеним та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що договір є укладеним з моменту його реєстрації. Вони зверталися до товариства та до центру державного земельного кадастру з заявою про відмову у реєстрації договору та поверненню їм земельної ділянки.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 26 липня 2010 року у задоволенні позову товариству відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Безм’ятежне» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм процесуального права, порушення норм матеріального права.
При цьому зазначається, що: суд не звернув уваги на те, що наявний між сторонами договір є дійсним- сторони досягли домовленості щодо істотних умов, ними підписаний, фактично виконувався. Він був направлений на реєстрацію, яка довго не проводилась не з їх вини.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позов товариству, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди землі між товариством та ОСОБА_1 не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому укладеним його визнавати немає підстав.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив правостосунки, які виникли між сторонами, фактичні обставини справи та закон, який їх регулює.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог ст.. 212-214 ЦПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі” та ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Об’єктами оренди землі згідно зі ст. 3 названого вище Закону є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки № 405 розміром 6,9076 га згідно з державним актом серії 111 –ХР № 031851, від 06.02. 2003 р.
13.06. 2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Безм’ятежне» був укладений договір оренди земельної ділянки та сторони виклали в ньому своє волевиявлення та досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З дня укладення договору оренди ОСОБА_1 отримувала орендну плату ( проти чого не заперечували сторони у судовому засіданні). Договір оренди був направлений на реєстрацію відповідачем.
Заявою від 4.08. 2009 року ОСОБА_1 повідомила товариство про розірвання договору, а 08. 12. 2009 р. направила заяву до Шевченківського районного відділу ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» про припинення реєстрації договору.
На день розгляду справи у суді договір так і не був зареєстрований.
Згідно зі ст. 25 ч.2 п.1 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору ( п. 41) договір набирає чинності з моменту його реєстрації у встановленому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 638, 640 ЦК України укладення договору пов’язано не лише з досягненням згоди сторонами з усіх істотних умов договору, але і з наданням цій згоді належної форми. Тобто процес укладення договору поділяється на кілька етапів.
Договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, що передбачено ч. 2 ст. 125 ЗК України, ст.. 18 Закону України «Про оренду землі».
Ст. 20 Закону України «Про оренду землі» як раз і вказує на те, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відсутність належної реєстрації договору у передбаченому законом порядку не свідчить про недійсність такого договору, але позбавляє можливості сторін користуватися земельною ділянкою до реєстрації договору.
Фактичне виконання умов договору не звільняє від його реєстрації.
Порядок реєстрації договорів оренди земельної ділянки визначений постановою КМ України та Указом Президента України.
Зазначених обставин, тобто настання моменту волевиявлення сторони і моменту набрання чинності правочину- його реєстрації, позивач не врахував та помилково вважає, що договір оренди укладений з моменту його підписання.
У зв’язку з наведеним судова колегія відповідно зі ст. 308 ЦПК України залишає рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не свідчать про їх порушення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Безм’ятежне» відхилити .
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 26 липня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді