Справа № 11-97/2011 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальчук О.В.
Доповідач: Ващук В.П.
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області
в складі:
головуючого: Ващук В.П.
суддів: Ляліної Л.М., Сілакова С.М.
за участю прокурора: Фінца Д.Г.
потерпілої: ОСОБА_2
засудженої: ОСОБА_3
розглянула «20» січня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_3 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від «12» листопада 2010 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка м. Вінниці, раніше судима:
- 17.11.2006 року Ленінським районним
судом м. Вінниці за ч.2 ст.307, ст.ст.
75, 76 КК України до 5 років позбавлення
волі з іспитовим строком 3 роки;
- 07.12.2009 р. постановою Замостянського
районного суду м. Вінниці звільнена від покарання, в зв’язку із закінченням випробувального строку,
визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
Вирішена доля речового доказу.
Згідно вироку суду, 02.07.2010 року, в період часу з 05 год. до 06 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в АДРЕСА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку мобільного телефону марки «Нокіа 2690» в корпусі сірого кольору, імеі НОМЕР_1, вартість якого, згідно висновку судово – товарознавчої експертизи №2157 від 19.08.2010 року, становить 428 грн. 40 коп., в якому знаходилась сім картка оператора «Київстар» вартістю 30 грн., та чохла до мобільного телефону чорного кольору вартістю 40 грн., чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 498 грн. 40 коп.
Захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав ОСОБА_3 винною у вчиненні вказаного у вироку злочину, мотивуючи тим, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, вирок винесено з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Також вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок суворості, так як при призначенні покарання останній, суд не прийняв до уваги усіх пом’якшуючих його вину обставин.
З урахуванням таких приведених доводів, просить вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.11.10 року щодо ОСОБА_3 скасувати, закривши провадження по справі, за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_3 та в її інтересах адвоката-захисника ОСОБА_4 які підтримали, доводи викладені в апеляційній скарзі, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку щодо ОСОБА_3 перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 в таємному викраденні чужого майна, є обгрунтованими.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об’єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв’язку.
Хоча в судовому засіданні засуджена ОСОБА_3, свою вину у вчиненні інкримінованому їй злочину не визнала, пояснивши при цьому, що наміру на викрадення у ОСОБА_2 телефону у неї не було, а взяла вона його лише для своєї потреби зі згоди останньої. Але разом з тим, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннях потерпілої ОСОБА_2 яка пояснила, що 02.08.2010 року близько 03 год. вона прийшла додому з дня народження, навела на телефоні будильник та лягла спати, а телефон марки «Нокіа 2690», поклала на трюмо біля ліжка, біля 06 години 30 хвилин її розбудила мати, яка повідомила, що до неї приходила її знайома ОСОБА_5 і яка заходила до неї в кімнату, щоб розбудити її для розмови. При цьому після її уходу вона виявила відсутність мобільного телефону марки «Нокіа 2690». Коли мати описала жінку, яка приходила до нас додому, то я відразу ж впізнала свою знайому ОСОБА_3, з якою вона знайома з 2008 року, так як вони працювали разом в ЕКО – маркеті «Гаманець». Зранку з домашнього номера та протягом робочого дня зі службового телефону вона неодноразово намагалася телефонувати на свій мобільний телефон, але номер не відповідав або виклик скидали, а ввечері телефон взагалі був вимкнений, після чого вона вирішала звернутись до міліції та написала заяву про викрадення.
Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що потерпіла ОСОБА_2 є її дочкою і дійсно близько 06 год. 20 хв. до них додому прийшла дівчина на ім’я ОСОБА_5 і сказала, що їй необхідно поспілкуватись з донькою і вона дозволила їй увійти в квартиру. Після того, як дівчина пішла від них, вона виявила, що зник телефон її доньки.
Свідок ОСОБА_7, як в ході досудового так і судового слідства, пояснював, що він працює оперуповноваженим СКР ЗРВ м. Вінниці, 03.08.2010 року перебував на нічному чергуванні, йому стало відомо, що до Замостянського РВ звернулась ОСОБА_2 із заявою про викрадення її мобільного телефону, також остання пояснила, що до неї додому приходила її знайома ОСОБА_5, яку вона підозрює у вчинені даного злочину.
Крім того, вина ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого їй злочину підтверджується письмовими поясненнями засудженої ОСОБА_5 від 03.08.2010 року, відповідно до яких, остання зазначила, що коли вона перебувала у кімнаті потерпілої, то побачила мобільний телефон, і у неї виник умисел заволодіти вказаним телефоном, оскільки свій вона напередодні загубила. У вчиненому розкаялась та просила суворо не карати. ( а.с. 6-7).
Вина ОСОБА_5, як вірно зазначено у вироку, також підтверджується протоколом добровільної видачі засудженою ОСОБА_3 мобільного телефону, належного потерпілій ОСОБА_2 (а.с.5).
Разом з тим, вирок в частині призначеного покарання засудженій ОСОБА_5 підлягає зміні.
Судом при призначенні покарання не в повній мірі враховано, що ОСОБА_5 вчинила злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, на момент вчинення злочину вважається не судимою, пройшла повний курс лікування від алкоголізму, думку потерпілої ОСОБА_2, яка до засудженої ОСОБА_3 ніяких претензій немає, їй відшкодовані завдані матеріальні та моральні збитки. Крім того, як вбачається з довідки обласного онкодиспансера від 29.11.2010 року № 772, ОСОБА_3 перенесла онкологічну операцію, перебуває на обліку в обласному канцер – реєстрі і потребує динамічного спостереження в умовах ВОКОД, що неможливо при перебуванні в місцях позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_3, – задовольнити частково.
Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3, - змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч.1 ст. 185 КК України до 1 ( одного) місяця арешту. Зарахувати ОСОБА_3 час знаходження під вартою, в строк відбуття покарання, та звільнити від подальшого відбування покарання.
У решті вирок щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Судді:
Ващук В.П. Сілаков С.М. Ляліна Л.М.
І