Справа №11 -34/11  

Головуючий у суді 1-ї інстанції Глушко І.В.

Доповідач Дедик В.П.          

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    Колегія суддів у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької  області в складі:

Головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Олексієнко Ю.Г., Пасько Д.П.

за участю прокурора Кузьміна С.В.

захисник ОСОБА_2

розглянула 26 січня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3; захисників ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Бершадського райсуду від 2 листопада 2010 року, яким

ОСОБА_3,

1965 р.н.; раніше не судимого

 в силу ст. 88 КК України,

засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за  ч. 1 ст. 209 КК України  на 4 р. позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк до 2 років та з конфіскацією коштів в сумі 46996,21 грн. одержаних злочинним шляхом та конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 6 р. позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк до 2 р. та з конфіскацією коштів в розмірі 46996, 21 грн. одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 – 14825 грн. матеріальної шкоди.

На підставі вироку ОСОБА_3 засуджений за те, що він в червні 2006 р., з метою заволодіння автобусом БАЗ НОМЕР_1  Турист шахрайським способом, скориставшись довірою ОСОБА_4, переконав останнього, що він поверне внесену ОСОБА_4 передплату за вказаний автобус в розмірі 14825 грн в касу ЗАТ «Бориспільський автозавод», після чого використовуючи документи ОСОБА_4 про продаж автобуса вартістю 172500 грн та квитанцію, яка підтверджувала факт передплати, прибув до ЗАТ «Бориспільський автозавод, де зловживаючи довірою представників ТОВ «Торговий дім» «Еталон», що діяв від імені ЗАТ «Бориспільський  автозавод», оскільки він був разом з ОСОБА_4 на заводі і безпосередньо приймав участь у реалізації ОСОБА_4 автобуса та надав представникам оригінали оформлених на ОСОБА_4 документів та гарантійний лист від 15.06.2006 р. Бершадського відділення Держощадбанку про перерахування суми в розмірі 157675 грн., підписав переоформлений на нього із ОСОБА_4 договір купівлі-продажу від 1.06.06 р., на підставі якого в бухгалтерії ЗАТ «Бориспільський автозавод» були внесені зміни про внесення передплати в розмірі 14825 грн. ОСОБА_3, маючи реальну можливість виконати умови договору купівлі-продажу автобуса, для оформлення кредиту не з’явився, а умисно, з корисливих спонукань шахрайським способом заволодів вищезазначеним автобусом, оформивши на нього 29.06.06 р. в Бершадському ВРЕР  УДАІ ГУМВС України своє право власності та грошовими коштами в сумі 14825 грн., чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

В подальшому ОСОБА_3 передав автобус у заставу банку «Надра» згідно договору від 13.04.07 р., а 14.04.08 р. продав його у ЗАТ «Автолінії Вінниччини», не розрахувавшись з ЗАТ « Бориспільський автозавод», чим заподіяв товариству матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на суму 157657 грн., що у 600 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_3 в квітні 2008 р. з метою погашення заборгованості по кредиту по договору від 13.04.07 р., продав ЗАТ «Автолінії Вінниччини» 14.04.08 р. автобус БАЗ А 079,09 оціночною вартістю 12500 грн., одержаного ним у ЗАТ «Бориспільський автозавод» внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння за ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 14.04.08 р., розрахунок було проведено шляхом перерахування ЗАТ «Автолінії Вінниччини»  грошових коштів в сумі 78003,79 грн у ВАТ «Комерційний банк «Надра» та в сумі 46996,21 грн. на рахунок відкритий в «Укрсиббанк» на ім’я ОСОБА_3.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, оскільки судом не враховано, що він відшкодував шкоду ОСОБА_4.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та повернути справу на додаткове розслідування прокурору, оскільки згідно рішення Бершадського райсуду від 12.05.08 р. з засудженого ОСОБА_3 стягнуто на користь ЗАТ «Бориспільський автозавод» заборгованість за договором купівлі-продажу, що свідчить про цивільно-правові відносини в матеріалах справи Бориспільський автозавод не визнаний цивільним позивачем.

Також не враховано, що ОСОБА_3 сплачено частково вартість у розмірі 20825 грн., без законних підстав була скасована заступником прокурора постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та безпідставно відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ЗАТ «Бориспільський автозавод».

Крім того на підставі ст. 61 КПК України захисник ОСОБА_5 не був усунутий від участі у справі.

Також просить змінити запобіжний захід засудженому.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, з мотивів, наведених в ній, прокурора, який вважає, що апеляції слід відхилити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія  не знаходить підстав для їх задоволень.

На досудовому слідстві у відповідності з вимогами Закону та відповідно до посадових обов’язків було скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, тому немає підстав для повернення справи на додаткове розслідування, як про це зазначає захисник в апеляції.

Зібраними доказами по справі підтверджена вина ОСОБА_3 у скоєнні саме шахрайства, а тому доводи захисника, що в даному випадку має – місце цивільно-правовий спір, про що свідчить рішення Бершадського райсуду про стягнення коштів з ОСОБА_3 не є обгрунтованими. Оскільки є рішення про стягнення, тому ЗАТ «Бориспільський автозавод» не визнавався цивільним позивачем.

Досудовим слідством та судом вірно зазначено розмір шкоди, заподіяної як ОСОБА_4 так і «Бориспільському автозаводу», а тому часткове відшкодування не може бути підставою для зменшення об’єму обвинувачення та скасування вироку, як про це просить засуджений в апеляції.

Судом при розгляді справи не допущено порушень щодо допуску до участі захисника ОСОБА_5, оскільки не було підстав для застосування ст. 61 КПК України, оскільки секретар судового засідання не входить до складу суду, йому не були заявлені відводи.

Судом також обгрунтовано призначене покарання у вигляді позбавлення волі, підстав для його зміни судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах залишити без задоволення, а вирок Бершадського райсуду від 2.11.2010 р. відносно ОСОБА_3 – без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: