Судове рішення #13229505

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 11-18/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ч.2 ст.289 КК УкраїниТаратін В.О.


 Доповідач в апеляційній інстанції                                                                       Мунько Б.П.




У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

          "25" січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого                      Мунька Б.П.

суддів                                 Поєдинка І.А., Охріменка І.К.                     

за участю прокурора        Лєнкової Н.Д.

розглянула кримінальну справу за апеляціями помічника Золотоніської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3, який приймав участь у розгляді справи судом 1 інстанції та засудженого ОСОБА_4 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.11.2010 року, яким  

                                    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                    уродженець та житель АДРЕСА_1, не працюючий, раніше судимий

                                    Золотоніським районним (міськрайонним) судом: 11.12.2003 року за

                                    ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, ухвалою

                                    апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2004 року на підставі

                                    ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим

                                    строком на 2 роки; постановою Золотоніського міськрайонного суду

                                    від 24.02.2005 року звільнення було скасоване та засудженого

                                    направлено для відбування призначеного судом покарання у вигляді

                                    2 років 9 місяців позбавлення волі; постановою Ленінського

                                    районного суду м. Полтави від 22.01.2007 року за ст.81 КК України

                                    його звільнено 29.01.2007 року умовно-достроково на невідбутий

                                    строк покарання: 10 місяців 2 дні; 17.07.2008 року за ст.190 ч.2 КК

                                    України до одного року позбавлення волі, звільнився по відбуттю

                                    строку покарання -16.07.2009 року,     

засуджений за ч.2 ст.289 КК України до 5-ті років позбавлення волі без конфіскації майна.

     Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишено попередній  - тримання під вартою, а строк відбування покарання рахується з 10.08.2010 року, з часу його затримання за підозрою у вчиненні злочину.  

     Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області 412 грн. 08 коп. витрати за проведення авто товарознавчих експертиз.

     Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь ТОВ «Золотоніський ЛГЗ «Златогор» 13089 грн. 51 коп. матеріальної шкоди.

     Судом вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.81 КПК України.      

     Згідно вироку суду ОСОБА_4, 09.08.2010 року близько 12-20 год., повторно,   перебуваючи біля магазину «Дружба», що по вул. Обухова в м. Золотоноша, шляхом вільного доступу, незаконно в особистих цілях заволодів транспортним засобом, а саме: автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» вартістю 13089,51 грн., чим завдав матеріальну шкоду на вказану суму.  

     Не погоджуючись з вироком суду були подані апеляції:

- прокурором, який просить скасувати вирок суду в частині призначення засудженому ОСОБА_4 покарання через його невідповідність тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості і постановити новий вирок, яким ОСОБА_4  засудити: за ч.2 ст.289 КК України до 6 років позбавлення без конфіскації майна;

- засудженим ОСОБА_4, якій  просить вирок суду змінити, вважаючи його занадто суворим, несправедливим внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вини та фактично завданим збиткам, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі,  застосувавши ст.69 КК України, оскільки судом не було враховано, що він:

+ визнав свою вину у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, повністю визнав цивільний позов в сумі 13089,51 грн., що складає повну остаточну вартість автомобіля, який був повернутий його власнику;

+ перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 та має фактично на утриманні двох неповнолітніх дітей, які не усиновлені в законному порядку, проте забезпечує їх та виховує, а тому вважає, що є законні підстави для зміни вироку та призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом;

     Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив відхилити апеляцію прокурора, а апеляцію засудженого залишити без задоволення, засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають задоволенню з наступних підстав.

     Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, а призначене судом покарання відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даним про особу, пом’якшуючим та обтяжуючим його відповідальність обставинам і є розмірним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

     Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідають фактичним даним справи, підтверджуються дослідженими судом в порядку ч.3 ст.299 КПК України доказами, в апеляціях ніким не оскаржуються і отримали його вірну оцінку.

     Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах. Тому підстав для скасування або зміни цього судового рішення в частині доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій не має.

     Прохання прокурора призначити засудженому ОСОБА_4 за ч.2 ст.289 КК України 5 років позбавлення волі, тобто збільшити покарання на один рік конкретними доводами не обґрунтовується.

     Доводи викладені в апеляції засудженого ОСОБА_4 про зміну вироку суду 1 інстанції є безпідставними, надуманими і є спробою засудженого уникнути справедливого покарання.  

     Отже, суд 1 інстанції прийняв законне рішення, яке відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, а тому доводи апелянтів про занадто суворе покарання призначене засудженому судом та пом’якшення покарання є безпідставними.       .  

     За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни вироку суду щодо ОСОБА_4

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,                                        

                                                  У Х В А Л И Л А:

     .

     Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.11.2010 року, відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_4 – без задоволення.

Головуючий

Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація