АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-70/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 185 ч.1 КК УкраїниКалієвський І.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Шкреби Р.Д., Торопенка М.В.
з участю прокурора Свищ Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий
21.07.2009 року Маньківським районним судом
за ст.307 ч.2 КК України, з застосуванням ст.75
КК України на 5 років позбавлення волі з
звільненням від відбування покарання
з випробуванням іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ст.185 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупності вироків остаточно призначено до відбування 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирішене питання про речові докази.
Згідно вироку ОСОБА_3 засуджений за те, що він, будучи раніше судимий, в період звільнення від відбування покарання на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.
27.07.2010 року близько 19 год.50 хв., перебуваючи на своєму робочому місті на АЗС ПП "Северин" по вул. Леніна, 171 в с.м.т. Маньківка Черкаської області, таємно викрав в оператора АЗС ОСОБА_4 дві кредитні картки банку "Приватбанк". Після чого 27 та 28 липня 2010 року, використовуючи дані картки, в банкоматі зняв готівку в сумі 2550 грн. та 2680 грн., а кошти використав у власних цілях.
. В апеляції ОСОБА_3 просить пом’якшити призначене покарання до виправних робіт. Він посилається на щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику по місцю проживання, відшкодування потерпілому шкоди. Засуджений вказує на помилковий висновок суду про рецидив злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у справі доказами і в апеляційному порядку не оспорюється. Кваліфікація його дій відповідає встановленим судом обставинам справи.
При призначенні засудженому місцевим судом покарання за ч.1 ст.185 КК України було враховано ступінь тяжкості даного злочину та обставини його вчинення.
Суд врахував щире каяття ОСОБА_3 як обставину, що пом’якшує покарання, і обтяжуючу покарання обставину – рецидив злочину, оскільки він раніше був судимий і новий злочин вчинив в період іспитового строку.
Засуджений не відбув покарання за попереднім вироком і підстав для застосування до нього виправних робіт не було. З урахуванням зазначених обставин термін два роки позбавлення волі, на який він засуджений за вчинення нового злочину, не є черезмірно суровим.
За попереднім вироком ОСОБА_3 не відбув покарання 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Призначення ОСОБА_3 остаточного покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі відповідає вказаним вимогам закону.
Підстав для задоволення апеляції немає.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Головуючий
Судді