К о п і я
Справа № 2 - 398/11
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
24 січня 2011 року місто Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Кранга М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
26 лютого 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів, та після уточнення позовних вимог просила стягувати аліменти на утримання їх малолітньої дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно по 25% з усіх видів заробітку, починаючи з лютого місяця 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, а також на її утримання в розмірі по 30% щомісячно з лютого місяця 2009 року як інваліду другої групи, отриманої під час шлюбу. Також позивачка просила стягнути з відповідача 15 000 гривень моральної шкоди. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з відповідачем по справі спільно не проживають з 2008 року, дочка постійно проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні, відповідач з 2008 року ухиляється від надання допомоги в утриманні дитини в добровільному порядку, позивачка неодноразово зверталась до нього з такими вимогами, однак він допомоги не надає, тому вона вимушена звернутися з позовом до суду.
У судовому засіданні позивачка просила суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що відповідач згоден на виплату аліментів на утримання дитини в розмірі по 500 гривень щомісячно, в іншій частині позовні вимоги не визнав, повідомивши, що його довіритель мешкає у м.Харкові, дійсно являється моряком та по два рази на рік перебуває у відрядженнях на роботі, періодично отримує заробітну плату, однак орендує житло і не має можливості утримувати колишню дружину. Вимоги про стягнення моральної шкоди вважав безпідставними.
Вислухавши позивачку та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, та наданих сторонами доказів, позов підлягає частковому задоволенню.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідач являється батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.09.1997 року по 21.09.2009 року.
З 2008 року сторони сумісно не проживають, м алолітня дочка сторін проживає разом з позивачкою, знаходиться на повному утриманні позивачки, котра являється інвалідом другої групи, отриманої під час перебування сторін у шлюбі.
До звернення позивачки з позовом відповідач систематичної матеріальної допомоги на утримання дочки в добровільному порядку не надавав, на утримання дружини не надавав взагалі, маючи таку можливість, оскільки являється працездатною особою, періодично (близько 2-х разів на рік) працює за трудовими контрактами на морських судах.
Зазначені обставини визнані сторонами у судовому засіданні та згідно ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.181 Сімейного Кодексу України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у відповідності з ч.1 ст.183 СК України, визначається судом.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з
27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дітей, враховуючи вимоги ст.182 СК України, суд вважає, що заявлений позов з урахуванням матеріального положення обох сторін, підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача по ? частки від усіх видів заробітку відповідача щомісяця, проте не менше 30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей цього віку, однак не з названої позивачкою дати припинення надання матеріальної допомоги – лютого місяця 2009 року, а з моменту звернення позивачки до суду, тобто з 26.02.2010 року, оскільки нею не доведено факт звернення до відповідача з такими вимогами у зазначений період.
Щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання непрацездатної дружини у розмірі 30% з
лютого місяця 2009 року, суд виходить з наступного.
Згідно ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
Статтею 76 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
У відповідності до ст.77 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.
Згідно ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Отже, в цій частині суд вважає вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку з дня подання позовної заяви, як передбачено ст.ст.75, 76, 77 СК України, оскільки позивачка отримала інвалідність під час шлюбу, відповідач являється працездатною особою та має можливість надавати допомогу, однак загальний розмір аліментів, який підлягатиме стягненню з відповідача, не повинен перевищувати 50% допустимого загального розміру відрахувань.
Загальний розмір аліментів складатиме (1/4 + 1/8) = 3/8 частки від усіх видів заробітку відповідача, що відповідатиме інтересам малолітньої дитини сторін та позивачки у справі, а також суттєво не погіршить матеріальне становище відповідача.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, позивачкою не надано жодних доказів їх завдання, тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають повністю.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривні та 120 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 61, 64, 81, 88, 209, 212- 215, 218, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини і моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, кошти на утримання їх малолітньої дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно по ? частки з усіх видів заробітку, починаючи з 26 лютого 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, кошти на її утримання щомісячно по 1/8 частки з усіх видів заробітку, починаючи з 26.02.2010 року.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 120 гривень 00 копійок на рахунок: 31216259700009; вид рахунку – поточний; найменування рахунку – Суворовський район 21081100; банк – ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; отримувач управління та відділення казначейства - ГУДКУ в Одеській області; ідентифікаційний код ЄДРПОУ – 23213460.
В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць – допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: /підпис/
Згідно:
Суддя: Секретар: