К о п і я

                               Справа  № 2 - 1453/11          

                            З  А  О  Ч  Н  Е   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                    І м е н е м   У к р а ї н и

20 січня 2011 року                                                                                                  м.Одеса

          Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді    Шепітко І.Г.

при секретарі             Кранга М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності,  -

                                                            В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля Mersedes-Benz 280, 1997 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 МРЕВ-2 УДАІ ГУМВС України в Одеській області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13 травня 2004 року. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він передав відповідачеві ОСОБА_2, котрий діяв на  підставі довіреності від ОСОБА_3, грошові кошти у загальному розмірі 25 250 гривень за вказаний автомобіль, ОСОБА_2 зобов’язався у місячний строк здійснити переоформлення автомобіля, однак по цей час ухиляється від переоформлення автомобіля на його ім’я в установленому порядку.

    У судове засідання позивач та відповідач ОСОБА_2 подали заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності, позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов .

    Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлявся належним чином через засоби масової інформації, жодних клопотань до суду не надсилав.

    Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

           Так, у судовому засіданні встановлено, що автомобіль Mersedes-Benz 280, 1997 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 МРЕВ-2 УДАІ ГУМВС України в Одеській області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13 травня 2004 року.

    03 березня 2009 року ОСОБА_2, котрий діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 21.04.2008 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, надав позивачеві довіреність, посвідчену ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, на вказаний автомобіль. При цьому 04 березня 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір купівлі-продажу даного транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_2 передав автомобіль позивачеві, отримавши грошові кошти у розмірі 25 250 гривень.

    З моменту укладення вказаного договору автомобіль знаходиться у володінні та користуванні позивача.

Таким чином кошти за автомобіль відповідач ОСОБА_2, котрий на законних підставах володів спірним автомобілем, отримав у повному обсязі, передавши автомобіль позивачеві.

    За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст.202, 205, 655 ЦК України.

    Згідно ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Стаття 205 даного кодексу передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

    Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

    В частині вимог позивача про визнання договору дійсним на підставі ст.220 ЦК України, суд вважає їх такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки зазначена норма закону стосується виключно договорів, які в обов’язковому порядку посвідчуються нотаріально, а при відчуженні автомобіля не вимагається нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині захисту права власності позивача є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню.      

    Керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 81, 88, 158, 197, 209, 212 – 215, 218, 222, 224-228 ЦПК України, суд, -

                                В  И  Р  І  Ш  И  В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Mersedes-Benz 280, 1997 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім’я ОСОБА_3 МРЕВ-2 УДАІ ГУМВС України в Одеській області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13 травня 2004 року.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках на користь ОСОБА_1 сплачені ним судові витрати у загальному розмірі 382,00 гривні.

Копію рішення направити сторонам у справі.

    Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідача, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:   /підпис/

Згідно:

Суддя:                 Секретар: