ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
15.06.06 Справа № 21/467.
Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Трібо”, м. Біла Церква Київської області
до Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області
про стягнення 60000 грн. 00 коп.
від позивача –не прибув;
від відповідача –Шарій О.А., дов. від 28.02.06 № 31;
від виконавчої служби –Мухін М.М., дов. від 12.12.05 б/н;
Попелнуха В.В., дов. від 12.12.05 б/н;
в с т а н о в и в:
- розгляд скарг відповідача на неправомірні дії виконавчої служби.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов до наступного.
Так, 10.02.06 відповідач звернувся зі скаргою від 02.02.06 № 597 на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Луганської області з вимогами про визнання неправомірними дій зазначеного підрозділу по винесенню постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника від 19.10.05 та визнання даної постанови недійсною.
У заяві за листом від 04.05.06 відповідач не наполягає на розгляді скарги.
Також 21.04.06 відповідач звернувся зі скаргою від 14.04.06 № 120-Ю на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області в частині невиконання ухвали господарського суду Луганської області № 21/467 від 08.12.05 по визнанню недійсною постанови ВПВР від 12.10.05 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 6071 грн. 80 коп. При цьому відповідачем також заявлено вимогу про зобов’язати відділ повернути на рахунок ДП "Попаснянський ВРЗ" виконавчий збір у сумі 268 грн. 50 коп. та здійснити перерозподіл в рахунок непогашеного боргу.
В обґрунтування зазначеної скарги відповідач посилається на те, що виконавчою службою з 12.02.06 було незаконно стягнуто 1468 грн. 97 коп. виконавчого збору, державним виконавцем 07.03.06 було частково виконано ухвалу господарського суду шляхом перерозподілення незаконно стягнутої суми 1200 грн. 47 коп., починаючи з 01.12.05 по 06.02.06 включно. При проведенні взаємозвірки відділу ДВС Луганської області з відповідачем по справі встановлено, що не було повернуто 268 грн. 50 коп.
За скаргою № 597 відповідач посилається на те, що державна виконавча служба не зверталась до господарського суду із заявою про винесення рішення про арешт грошових коштів боржника та виконавчою службою вказано про виконавчий збір у сумі 6071 грн. 80 коп., тоді як на день винесення постанови про накладення арешту на рахунки підприємства залишок непогашеної суми виконавчого збору по постанові на стягнення виконавчого збору становив 5432 грн. 89 коп.
Також відповідачем подано заяву у порядку ст. 53 ГПК України про відновлення строку для оскарження дій виконавчої служби за скаргою від 02.02.06 № 597.
Розглянувши матеріали справи, подані відповідачем скарги, додатково надані документи, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника за скаргами є обґрунтованими частково, з огляду на наступне.
Так, до господарського суду зі скаргою № 597 відповідач звернувся 03.02.06 /за відміткою штемпелю на поштовому конверті/, тобто з пропуском встановленого ст. 121-2 десятиденного строку для оскарження дій виконавчої служби, якими з огляду на зміст скарги є винесення постанови про арешт грошових коштів боржника від 19.10.05.
Даний строк для подання скарги є процесуальним, а тому згідно ст. 53 ГПК України його може бути відновлено за наявності поважних причин для його пропуску. Відповідачем подано заяву з клопотанням про поновлення строку, яке обгрунтоване поданням 25.10.05 скарг щодо дій по накладенню арешту на майно боржника без вказівки суми по кожній з оскаржуваних постанов окремо з урахуванням виконавчого збору.
За таких обставин господарський суд вважає причини пропуску строку поважними, а тому пропущений відповідачем строк для звернення зі скаргою № 597 підлягає поновленню у порядку ст. 53 ГПК України.
Щодо підстав та обставин подання відповідачем скарг, то вони полягають у наступному.
Так, 07.02.05 Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Луганського обласного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 03.12.04.
14.02.05 виконавчою службою ухвалено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 5/10, у п. 1 резолютивної частини якої зазначено про стягнення з відповідача виконавчого збору в розмірі 10 % від фактично стягнутої суми у відповідності до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження".
12.10.05 виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 5-10/05 у зв"язку з тим, що надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа /арк. справи № 53/. Також державним виконавцем було постановлено про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.02.05 в сумі 6071 грн. 80 коп., про що свідчить відповідна постанова, ухвалена у порядку ч. 7 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином 12.10.05 виконавчою службою прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яку було оскаржено відповідачем.
Ухвалою господарського суду від 08.12.05, залишеною без змін постановою апеляційної інстанції від 21.02.06, постанову від 12.10.05 про примусове виконання постанови № 5/10 про стягнення виконавчого збору у сумі 6071 грн. 80 коп. визнано недійсною.
У відповідності до складеного боржником за виконавчим провадженням та відділом примусового виконання рішень актом звірення стягнутих сум з 01.01.06 по 20.03.06 виконавчий збір у розмірі 268 грн. 50 коп. був стягнутий 12.10.05 у сумі 11 грн. 99 коп., 14.10.05 –169 грн. 06 коп., 28.10.05 –55 грн. 83 коп., 02.11.05 –31 грн. 62 коп.
При цьому як свідчить акт звірення при утриманні зазначених сум не здійснювалось примусове стягнення та на це час ще не було зупинено виконавче провадження щодо постанови № 5/10, яке відбулось 09.11.05, а тому кошти у сумі 268 грн. 50 коп. були перераховані до Державного бюджету України.
Згідно до пояснень виконавчої служби на скаргу нею у відповідності до ст. ст. 8, 8-1 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено 06.03.06 постанову про часткове скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 5/10 від 14.02.05 у сумі 5164 грн. 33 коп. та постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови № 5/10 від 14.02.05 про стягнення з відповідача виконавчого збору. Таким чином дане часткове скасування своїх документів виконавчою службою було зроблено після розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.12.05.
При цьому таке часткове скасування постанови поставлене у залежність від факту перерахування коштів до Державного бюджету України у сумі 268 грн. 50 коп., що, безумовно, не відповідає положенням ст. ст. 43, 46 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 % від фактично стягнутої суми та пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.
Тому скарга відповідача від 14.04.06 № 120-Ю про оскарження дій відділу примусового виконання в частині невиконання ухвали господарського суду від 08.12.05 фактично є оскарженням бездіяльності виконавчої служби по вирішенню питання щодо законного розподілення виконавчого збору, стягнутого по виконавчому провадженню по виконанню наказу суду у даній справі.
У цій частині скарга є обґрунтованою. Щодо решти вимог, то питання про повернення відповідачу 268 грн. 50 коп. має бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні.
Вимога про проведення перерозподілу виконавчого збору у сумі 268 грн. 50 коп. в рахунок непогашеного боргу також не підлягає задоволенню, оскільки згідно зі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягнутий з боржника виконавчий збір не зараховується до коштів виконавчого провадження.
Скарга відповідача від 02.02.06 № 597 не підлягає задоволенню, оскільки виконавчій збір стягнуто по проведенню виконавчих дій по виконанню наказу суду, виданого на виконання рішення від 16.11.04. При цьому ст. ст. 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору; арешт може бути накладений у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов"язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
У зв”язку з викладеним, керуючись ст. ст. 53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
1. Скаргу відповідача від 02.02.06 № 597 залишити без задоволення.
2. Скаргу відповідача від 14.04.06 № 120-Ю задовольнити частково.
3. Визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області щодо розподілення виконавчого збору, стягнутого по виконавчому провадженню по виконанню наказу суду у даній справі на суму 268 грн. 50 коп.
4. У задоволенні решти вимог за скаргою від 14.04.06 № 120-Ю відмовити.
Суддя Н.М.Зюбанова