КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9661/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.09.2010 року по адміністративній справі за позовом ДПІ у Подільському районі м. Києва до ЗАТ «Київський суднобудівельний-судноремонтний завод», ТОВ «Будконсалтпромторг»
- про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на ст.ст.207,208 ГК України, просив стягнути з ТОВ «Будконсалтпромторг»на користь ЗАТ «КССРЗ»400 000 грн., отриманих за нікчемним правочином; стягнути з ЗАТ «КССРЗ»в дохід держави вартість виконаних робіт та наданих послуг за нікчемним правочином у розмірі 400 000 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2008 року між ЗАТ «Київський суднобудівельний судноремонтний завод»та ТОВ «Будконсалтпромторг»був укладений договір на виготовлення і монтаж рекламних конструкцій №785.
Згідно умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов»язок здійснити у визначені договором строки виготовлення рекламних конструкцій в кількості 4 шт. та монтаж рекламних конструкцій в кількості 8 шт.
25.09.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №1, в якій погоджено вид робіт, період їх виконання, кількість конструкцій, адресу їх місця розташування в м. Києві.
1.10.08р. між відповідачами договору укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої монтаж конструкції здійснюється за адресою м.м.Київ – Одеса.
Податковим органом була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «КССРЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2010 року №48/23-611/03149949, згідно із яким, позивачем встановлено, що про виконання вищевказаного договору відповідачами складені акти здачі-прийняття робіт конструкцій: №0000248 від 26.09.2008 року на суму 250 000 грн. та ПДВ в сумі 41 666, 60 грн., назва товару: монтаж конструкцій, одиниця виміру - 5 шт., період, в якому включено до валових витрат – 3 квартал 2008 року; №0000261 від 24.10.2008 року на суму 150 000 грн. та ПДВ в сумі 25 000 грн., назва товару: монтаж конструкцій, одиниця виміру -3 шт., період, в якому включено до валових витрат – 4 квартал 2008 року. Розрахунки по договору проведені між сторонами у безготівковій формі.
На виконання вказаного договору виконавцем виписана податкова накладна від 26.09.2008 року за №2111 на суму 400 000 грн. (в тому числі ПДВ –66 666, 67 грн.).
Нікчемність даного договору та його укладення відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства підтверджується фактичними обставинами справи та наявними у ній доказами, об»єктивна оцінка яким надана судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Разом з тим, враховуючи, що строк, визначений ст.250 ГК України, в даному випадку пропущений, підстав для застосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України для нікчемної угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не вбачається.
Частиною 1 статті 208 ГК передбачено застосування передбачених нею санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у частини 1 статті 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 ГК. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення суми за укладеним між відповідачами договором та ухвалив обґрунтоване рішення у цій частині.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 24.01.2011 року.
Головуючий суддя:
Судді: