ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року  м. ОдесаСправа № 916/2047/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі – Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Десятова Н.А.

від відповідача: Марочкін В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.09.2021, суддя в І інстанції  Шаратов Ю.А., повний текст якої складено 30.09.2021 в м. Одесі

у справі № 916/2047/20

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

до Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод”

про стягнення 2 092 091,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2021 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” про визнання наказів господарського суду Одеської області від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20 такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПАТ “Болградський виноробний завод”  звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Наказ господарського суду Одеської області від 19.11.2020 у справі № 916/2047/20 про стягнення з ПАТ “Болградський виноробний завод” на користь Державного бюджету України заборгованості у сумі основного  боргу - 1950 156,78 грн., а також пені у сумі – 141  934,51 грн. – скасувати.

Наказ господарського суду Одеської області від 19.11.2020 у справі № 916/2047/20 про стягнення з ПАТ “Болградський виноробний завод” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрат на сплату судового збору у розмірі 35 585,37 грн. – скасувати.

Ухвалити нове рішення, згідно якого зобов`язати господарський суд Одеської області видати наказ господарського суду Одеської області у справі № 916/2047/20 про стягнення з ПАТ “Болградський виноробний завод” на користь Державного бюджету України заборгованості у сумі основного  боргу – 1 950 156,78 грн., а також пені у сумі – 141  934,51 грн. – за датою, яка буде визначена датою проголошення Південно-західним апеляційним судом судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги ПАТ “Болградський виноробний завод” на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.09.2021 у даній справі.

Ухвалити нове рішення, згідно якого зобов`язати господарський суд Одеської області видати наказ господарського суду Одеської області у справі № 916/2047/20 про стягнення з ПАТ “Болградський виноробний завод” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрат на сплату судового збору у розмірі 35 585,37 грн. – за датою, яка буде визначена датою проголошення Південно-західним апеляційним судом судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги ПАТ “Болградський виноробний завод” на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.09.2021 у даній справі.

Скаржник вважає, що спірні накази про примусове виконання судового рішення у справі № 916/2047/20 були видані місцевим господарським судом з порушенням встановленого порядку, а відтак в наявності є всі законні підстави для внесення виправлення до наказів господарського суду Одеської області у справі № 916/2047/20, а саме в частині дати їх видання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

  Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на користь Державного бюджету України 1  950 156,78 грн. – суму основного боргу, 141 934,51 грн. – пені. Розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод” від 12.09.2002 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та приватним акціонерним товариством “Болградський виноробний завод”, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Болград, вул. Болградських ополченців (колишня назва – вул. А. Христєва), 99. Приватному акціонерному товариству “Болградський виноробний завод” повернути державі в особі органу управління майном ЦМК – Фонду державного майна України (згідно постанови КМУ від 27.12.2019 № 1406-р) цілісний майновий комплекс “Болградський виноробний завод”, розташований за адресою: Одеська обл., м. Болград, вул. Болградський ополченців (колишня назва – вул. А. Христєва), 99. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрати на сплату судового збору в розмірі 35 585,37 грн.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Одеської області були видані відповідні накази від 19.11.2020 № 916/2047/20.

23.11.2020 від ПАТ «Болградський виноробний завод» безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 витребувано у господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/2047/20. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Болградський виноробний завод на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 до надходження матеріалів справи № 916/2047/20 з господарського суду Одеської області.

Супровідним листом від 02.12.2020 матеріали справи № 916/2047/20 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству “Болградський виноробний завод” пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справ № 916/2047/20. Зупинено дію рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20.

08.02.2021 Приватне акціонерне товариство “Болградський виноробний завод” звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про визнання наказів господарського суду Одеської області від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20 такими, що не підлягають виконанню, в якій просило:

- визнати наказ господарського суду Одеської області (виконавчий документ)                    від 19.11.2020 у справі № 916/2047/20, за текстом якого зазначено: “Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на користь Державного бюджету України заборгованості у сумі основного боргу – 1 950 156,78 грн., а також пені у сумі –  141 934,51 грн.” таким, що не підлягає виконанню;

- визнати наказ господарського суду Одеської області (виконавчий документ)                   від 19.11.2020 у справі № 916/2047/20, за текстом якого зазначено: “Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрат на сплату судового збору у розмірі 35 585,37 грн.” таким, що не підлягає виконанню;

- зупинити виконання наказу господарського суду Одеської області (виконавчий документ) від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20, за текстом якого зазначено: “Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на користь Державного бюджету України заборгованості у сумі основного боргу – 1 950 156,78 грн., а також пені у сумі – 141 934,51 грн.” - на строк розгляду судової справи № 916/2047/20 в Південно-західному апеляційному господарському суді;

- зупинити виконання наказу господарського суду Одеської області (виконавчий документ) від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20, за текстом якого зазначено: “Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрат на сплату судового збору у розмірі 35 585,37 грн.” - на строк розгляду судової справи № 916/2047/20 в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Вказана заява Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» обґрунтована тим, що боржник отримав повний текст судового рішення від 19.10.2020 поштовим зв`язком 06.11.2020, а відтак, на думку заявника, рішення суду по справі № 916/2047/20 на дату – 19.11.2020 не набрало законної сили, а тому заявник вважав, що судом першої інстанції було здійснено передчасно видачу виконавчих документів, що позбавляє відповідача можливості скористатися своїм правом на судовий захист.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обгрунтованим висновком місцевого суду про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” про визнання наказів господарського суду Одеської області від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20 такими, що не підлягають виконанню, з огляду на таке.

Згідно з ст. ст. 326, 327 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Зміст наказів від 19.10.2020 по справі № 916/2047/20 відповідає вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню зазначені в ч.2 ст.328 ГПК України, а саме: якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Боржник, як в заяві про визнання наказів від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20 такими, що не підлягають виконанню, так і в апеляційній скарзі стверджує, що виконавчі документи судом першої інстанції видано помилково на рішення, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом (ч. 4 ст. 327 ГПК України).

Частиною 1 ст. 256 ГПК України унормовано, що строк для оскарження рішення становить двадцять днів з дня проголошення рішення (абз.1 ч.1 ст. 256 ГПК України) та, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, з дня складення повного судового рішення (абз.2 ч.1 ст. 256 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2020 господарським судом Одеської області було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №916/2047/20, повний текст рішення було складено 29.10.2020, відтак останнім днем подання апеляційної скарги є 18.11.2020.

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 відповідачем було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції 23.11.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству “Болградський виноробний завод” пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справ № 916/2047/20. Зупинено дію рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20.

Однак, слід зазначити, що відкриття апеляційного провадження ще не дає підстав вважати, що рішення, на яке подана апеляційна скарга, на момент подання такої апеляційної скарги, ще не набрало законної сили, а виконавчий документ виданий помилково.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні накази видані 19.11.2020 на виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020, тобто на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги на відповідне рішення суду.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано час на пересилання поштової кореспонденції, то слід зазначити, що нормами процесуального законодавства, зокрема ст.241 ГПК України, такої вимоги не закріплено.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спірні накази видано у відповідності до положень ГПК України.

Слід також зазначити, що виконавчі документи видано після закінчення строку апеляційного оскарження, коли рішення набрало законної сили. Подальші питання щодо здійснення стягнення за даними виконавчими документами вирішуються у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.

Виконавчі документа у даній справі видані на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Відтак будь - якої помилки при видачі спірних наказів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

З аналізу положень ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що законодавством передбачено зупинення виконавчого провадження у випадку апеляційного перегляду рішення на виконання якого видано виконавчий документ, а не визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, станом на момент розгляду судом першої інстанції заяви про визнання спірних наказів такими, що не підлягають виконанню, рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020, в частині стягнення з ПАТ «Болградський виноробний завод» на користь Державного бюджету України заборгованості у сумі основного  боргу - 1950 156,78 грн. та пені у сумі – 141  934,51 грн., а також на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрат на сплату судового збору у розмірі 35 585,37 грн., постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 було залишено без змін, тобто набрало законної сили.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання наказів від 19.11.2020 по справі № 916/2047/20 такими, що не підлягають виконанню.

Крім того, в силу імперативних положень ч. 5 ст. 269 ГПК України   у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з п. 23 ч. 1  ст. 255 ГПК України  окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1    ст. 271 ГПК України  апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до     ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

У відповідності до ч. 1 ст.  73, ч. 1 ст.  74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1     ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм права. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведені судом висновки, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку  ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2270 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 27 вересня 2021 у справі                № 916/2047/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 19.11.2021р.

Головуючий  суддя:                                                            Бєляновський В.В.

Судді:                                                                          Богатир К.В.

                                                                                   Філінюк І.Г.