Cправа № 1-6/2011

(1-100/2010)

ВИРОК  

іменем України  

 21 січня 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Мазепі Т.В.,  

з участю:

прокурора Косенко О.В.,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні у м.Славутичі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Подусово Брагинського району, Гомельської області, Республіка Белорусь, білоруса, громадянина України, освіта неповна середня,  не одруженого, не працюючого, місце тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимого, -  

-  у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 185 ч. 1 КК України, -  

УСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) при наступних обставинах.

     11 червня 2010 року близько 21 години підсудний ОСОБА_1 знаходився в магазині “Союз”, розташованому у м. Славутичі на вул. Дружби народів, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Придбавши продукти харчування, він підійшов до камер схову у приміщенні магазину, де перебували його речі. Відкриваючи дверцята комірки, ОСОБА_1 зрозумів, що відкриває сусідню комірку під № 10, де побачив чорний поліетиленовий пакет з речами, які належать ОСОБА_2. Оглянувши вміст пакету, ОСОБА_1 побачив гроші в сумці, яка була в пакеті. Побачивши гроші в чужому пакеті, ОСОБА_1 вирішив вчинити крадіжку чужого майна і з цією метою дістав з комірки камери схову пакет ОСОБА_2 з її майном, поклав туди куплені ним продукти харчування та вийшов з ним з магазину, тобто таємно, шляхом вільного доступу викрав майно ОСОБА_2, а саме: пакет із синтетичного матеріалу вартістю 30 коп., в якому були – жіноча сумка із синтетичного матеріалу вартістю 8 гривень, чоловічі літні напівчеревики вартістю 22 гривні і гроші в сумі 1000 гривень, завдавши потерпілій збитків на загальну суму 1030 гривень 30 копійок.  

     В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому злочині визнав повністю. Суду показав, що 11 червня 2010 року протягом дня він вживав спиртні напої. Ввечері о 21 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він зайшов до магазину “Союз”, щоб придбати продукти харчування. Зайшовши до магазину, він залишив свої речі в камері схову та пішов в торговий зал магазину. Придбавши два лотки яєць, він підійшов до камер схову. Вставивши ключа в замок дверцят однієї з комірок,  зрозумів, що відкриває не ту комірку, де знаходився його пакет. Однак вирішив подивитись, що лежить в чужому пакеті. Відкрив його і побачив там жіночу сумку з грошима і тоді вирішив його вкрасти. Дістав чужий пакет, у якому була жіноча сумка з грошима та напівчеревики, поклав туди два лотки куплених ним яєць і пішов з магазину на автовокзал. Автобусом доїхав до с.Пакуль і пішов до будинку матері своєї співмешканки. Там виклав куплені в магазині курячі яйця, а решту чужих речей і гроші з пакету не виймав. Через три дні до нього додому прийшли працівники міліції, які пояснили, що підозрюють його у викраденні пакету з речами і грошима. Він не став заперечувати і у всьому зізнався. Нічого з викраденого він не витратив і все було повернути власниці.

Відповідно до  ч. 3 ст.299 КПК України  суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився у судовому засіданні допитом підсудного,  оскільки обставини справи ніхто не оспорює.

     Оцінивши показання підсудного та перевіривши матеріали справи, які узгоджуються з ними, суд дійшов висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у інкримінованому  йому злочині.  

     Дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства  правильно кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України за ознаками таємного  викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки його дії відповідають кваліфікуючим ознакам  цього злочину.  

     Призначаючи покарання підсудному відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Вчинений підсудним злочин за правилами ст. 12 КК України відноситься до категорії  середньої тяжкості. Підсудний не має зареєстрованого в установленому порядку місця постійного проживання і тимчасово проживає у співмешканки. За  місцем тимчасового проживання підсудний характеризується формально позитивно,  місця постійної роботи не має,  на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, зі шкідливими наслідками, лікування від алкоголізму на даний час не потребує, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість погашена за правилами ст. 89 КК України.  

     Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України суд вважає за можливе визнати сприяння розкриттю злочину. Однак, поведінка підсудного під час судового слідства свідчить про те, що він щиро не покаявся. Так, у судовому засіданні з розгляду цієї справи за протокольною формою провадження у порядку ст. 431 КПК України підсудний ОСОБА_1 заперечував свою вину, що було підставою для направлення справи для проведення досудового слідства. У судове засідання, яке було призначене на 27 грудня 2010 року, підсудний з’явився з явними ознаками алкогольного сп’яніння: різким запахом алкоголю з порожними рота, вираженим тремтінням пальців рук,  порушенням мови та координації рухів, що було підставою для відкладення розгляду справи для вирішення питання про притягнення його до відповідальності за вказані дії, якої він уникнув, залишивши без дозволу приміщення суду до прибуття наряду міліції.  

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд враховує  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного, суд вважає недоцільним і недостатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів призначення йому покарання у виді штрафу, громадських та виправних робіт.  

     Речові докази за правилами ст. 81 КПК України слід повернути потерпілій.

Відповідно до положень ст. 343 КПК України для забезпечення виконання вироку, враховуючи поведінку підсудного під час судового розгляду справи, спрямовану на уникнення відповідальності, ту обставину, що він не має зареєстрованого місця постійного проживання, суд вважає за необхідне запобіжний захід підсудному у виді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту в залі суду.

     Керуючись ст.ст.323-324, 327, 330, 332-335, 343 КПК України, -

ЗАСУДИВ :

     ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК Ураїни  і призначити покарання у виді арешту на строк чотири місяці.

     Відбування засудженим покарання обчислювати з 21 січня 2011 року.

     Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили змінити на взяття під варту, взяти засудженого під варту в залі суду і утримувати його в Чернігівському слідчому ізоляторі до набрання вироком законної сили.

     Речові докази: пакет з синтетичного матеріалу чорного кольору; сумку жіночу з двома ручками, виготовлену з синтетичного матеріалу чорного кольору; напівчеревики чоловічі; закордонний паспорт на ім”я ОСОБА_2, серії НОМЕР_1; купюри Національної валюти України: номіналом 200 гривень – 4 шт., номіналом 50 гривень – 4 шт.    повернути потерпілій ОСОБА_2.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Київської області через   Славутицький міський суд протягом  п’ятнадцяти  діб з дня  проголошення, а засудженим – у той же строк з дня вручення копії вироку.

  Суддя