Справа № 2-а-35/11   

П О С Т А Н О В А
  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 26.01.2011   року                                                                                м. Тульчин     

                    в складі: головуючого судді                   Карнауха А.П.

                                         при секретарі                            Нечипорук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до упраління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій неправомірними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і у відповідності зі ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV є дитиною війни. Ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Крім того, це право гарантується Конституцією України, і яка їй не виплачувалась. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, було зупинено дію ст. 6 на Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України”Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст.111 цього Закону визначено таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Відповідно до п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 року” та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова відповідача у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною. В період з 01.01.2007 року, відповідач зобов”язаний нарахувати та сплатити підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції закону, що діяла до 01.01.2006 року.      

        Дії відповідача щодо відмови у нарахуванні щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивач вважає незаконними, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.

        Позивач просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року протиправними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнобов”язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2007 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.

        Позивач в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполіг.

        Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав.

        Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

        Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить його паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий 12.08.1998 року Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області.

           Згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час  закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, позивач, будучи громадянином України та ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

           Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

          Позивач стверджує, що дані виплати йому не проводились.

         Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V”, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Зукону України „Про соціальний захист дітей війни” 18.11.2004 року №2195-IV.

          Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України”Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст.111 цього Закону визначено таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 року” та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

         Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

        Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова відповідача у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.

          Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення громадянина до адміністратвного суду за захистом своїх прав чи свобод. А тому, позов про стягнення зазначених сум підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку з часу звернення позивача до суду.         

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити частково.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV протиправними.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, починаючи з 08.05.2010 року, виплативши заборгованість за період з 08.05.2010 року по 08.11.2010 року.

            В решті позовних вимог відмовити.

            У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: