справа №2-145/11

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

Іменем України

м. Арциз                                                                                                                     25 січня 2011 року

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді                                                            Гусєвої Н.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок, за участю третіх осіб –Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області та органу опіки та піклування виконавчого комітету Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області, -

встановив:

Позивачі звернулися з позовом до суду посилаючись на те, що в 2009 році вони, діючи в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3, уклали попередній договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, за що передали відповідачу ОСОБА_4 12 000 грн., який в свою чергу написав розписку про отримання грошей, однак з часом відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості. В зв’язку з тим, що законом визначений порядок нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, чого не було зроблено позивачами та відповідачем, позивачі просять суд визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ними, в інтересах та від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визнати за малолітньою ОСОБА_3 право власності на вказаний житловий будинок, посилаючись на положення ч.2 ст.220 ЦК України.

Від позивачів та третіх осіб надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України. При цьому відповідно до письмових заяв позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, а треті особи у справі позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.

Відповідачі у судове засідання також не з’явилися, про дату час та місце розгляду справи двічі повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду, однак до суду не з’являлися, клопотання про розгляд справи у їх відсутності не подавали, про причини неявки також не повідомляв.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За згодою позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають договорів, пов'язані з правом особи розпорядження власністю, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися положеннями ЦК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, на які посилаються сторони, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, тому що заснований на законі і доведений матеріалами справи.

01 липня 2099 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який ОСОБА_1 придбала від імені своєї доньки ОСОБА_3 (а.с.12-13). Відповідно до розписки від 01 липня 2009 року написаною ОСОБА_4  він отримав від ОСОБА_1 12 000 гривень за свою власність, житловий будинокАДРЕСА_1, який належить йому на підставі заповіту, залишеного на його ім’я його матір’ю ОСОБА_6 (а.с.5, 6), яка померла 10 червня 2006 року (а.с.7). ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками в свідоцтві про її народження вказані позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11), які постійно проживають з донькою в придбаному у відповідача ОСОБА_4 житловому будинку (а.с.15). Відповідачі у справі є спадкоємцями померлої ОСОБА_6, однак спадщину після її смерті не приймали, свідоцтв про право на спадщину їм не видавалося (а.с.22, 37).

Ч.2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договори. Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах договору. Батьки малолітньої дитини є її законними представниками (ч.1 ст.242 ЦК України), тому діють у відповідності до ч.1 ст. 237 ЦК України. Договір купівлі-продажу нерухомості укладений між відповідачем ОСОБА_4 та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений від імені та в інтересах ОСОБА_3  не суперечить ст. 203 ЦК України, тобто загальним вимогам, дотримання яких є необхідним для дійсності угоди.

Відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу, виконані обома сторонами, тому що сторони виконали свої зобов'язання, тобто покупець заплатив продавцю оговорену суму, а продавець, у свою чергу, передав покупцю у власність об'єкт нерухомості –житловий будинок АДРЕСА_2.

Відповідно до вимог ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, а також вбачається з перевірених в судовому засіданні матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійшли згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу нерухомості та між ними відбулося повне виконання договору, тобто покупець заплатив продавцю оговорену суму, а продавець, у свою чергу, передав покупцю у власність об'єкт нерухомості –житловий будинок АДРЕСА_1, але одна із сторін, а саме продавець ОСОБА_4 ухилився від його нотаріального посвідчення, в зв’язку з чим позивачі позбавлені можливості оформити право власності своєї малолітньої доньки на житловий будинок і відповідності з діючим законодавством.

З огляду на домовленість сторін по всіх істотних умовах договору і те, що відбулося повне виконання договору, але в подальшому одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, що дає підстави суду на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України визнати зазначений договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1.

На підставі ч.2  ст. 11, ст.ст. 203, 220, 638, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 15, 30, 57-60, 64, 82, 88, 158, 208-210, 212-215, 224-226, 228, 233 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 –задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, яка діяла від імені малолітньої доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 01 липня 2009 року та визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з прилеглими до нього спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя

Арцизького районного суду                                                   Гусєва Н.Д.