Справа №  1-54/11  

  В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                                                   м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої –судді                        Хоминець М.М.

             секретаря                                            Павликівської Т.В.

з участю прокурора                                            Каляндрук А.В.

             захисників                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, з повною вищою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, судимого Тисменицьким районним судом 17.09.2010 р. за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, до трьох місяців арешту, громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і жителя АДРЕСА_3, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого, громадянина України,

У вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно.

Підсудний ОСОБА_4, заздалегідь не обіцявши, отримав, зберігав та збув майно, завідомо одержане злочинним шляхом.

Злочини скоєно за наступних обставин.

29 жовтня 2010 року у період часу з 10 год. до 12 год. підсудний ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні будівельного вагончика по вул. Галицька в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 1150 грн., а саме: мобільний телефон «Самсунг Е-900»вартістю 1000 грн. зі стартовим пакетом «Діджус»вартістю 25 грн., на рахунку якого було 5 грн., з картою пам’яті об’ємом 1 Гб вартістю 80 грн., гроші в сумі 40 грн., та майно потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 385 грн., а саме: мобільний телефон «Нокіа 1661»вартістю 350 грн. зі стартовим пакетом «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якого було 10 грн. Усього ОСОБА_3 викрав чужого майна на загальну суму 1535 грн., того ж дня викрадені мобільні телефони передав для подальшого збуту підсудному ОСОБА_4

29 жовтня 2010 року підсудний ОСОБА_4, не обіцявши заздалегідь, отримав від ОСОБА_3 викрадені ним мобільні телефони «Самсунг Е-900»та «Нокіа 1661»в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, завідомо знаючи, що вказані мобільні телефони одержані злочинним шляхом, та зберігав викрадене по місцю свого проживання. У подальшому ОСОБА_4 продав викрадені ОСОБА_3 мобільні телефони ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він дійсно 29 жовтня 2010 р. з будівельного вагончика в с. Ямниця Тисменицького району, поблизу якого працював, викрав майно потерпілих на загальну суму 1535 грн., викрадене передав ОСОБА_4 для реалізації. У скоєному щиро розкаявся.

Підсудний ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що ОСОБА_3 29 жовтня 2010 р. запропонував йому продати два викрадені мобільні телефони; він взяв викрадені мобільні телефони, зберігав вдома, а згодом продав. У скоєному щиро розкаявся.

          Дослідження фактичних обставин справи суд обмежив допитом підсудних.

          Крім визнання вини підсудними, їх вина доведена зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які останні не оспорювали і вважали їх дослідження у судовому засіданні недоцільним.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудних у вчиненому повністю доведена, а їх неправомірні дії слід кваліфікувати:

- ОСОБА_3 – за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна повторно;

- ОСОБА_4 –за ст.198 КК України, оскільки він, заздалегідь не обіцявши, отримав, зберігав та збув майно, завідомо одержане злочинним шляхом.

При призначенні підсудним покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, а також обставини, що пом’якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують Суд враховує також думку потерпілих, які просили покарати підсудних згідно вимог закону.

Суд враховує наступні дані про особи винних: ОСОБА_3 раніше судимий, вказаний злочин вчинив через півтора місяця після відбуття покарання за попереднім вироком, ОСОБА_4 раніше не судимий; обидва по місцю проживання характеризуються позитивно, їх молодий вік; наявність на утриманні ОСОБА_3 однієї малолітньої дитини. Суд також враховує обставини, що пом’якшують покарання підсудним, до яких слід віднести їх щире каяття та усунення заподіяної потерпілим шкоди.

Суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, та приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_4 без відбування ним покарання у виді обмеження волі, вважаючи можливим застосувати до останнього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього обов’язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Речові докази по справі –мобільні телефони –слід повернути потерпілим.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді одного року обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

-          періодично з’являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 16 листопада 2010 року, зарахувавши попереднє ув’язнення у строк відбуття покарання.

Речові докази по справі –мобільні телефони –повернути потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Запобіжний захід засудженим, а саме: ОСОБА_3 –тримання під вартою, ОСОБА_4 –підписку про невиїзд –залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, –у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

Головуюча                                                                                                М.М.Хоминець